Захищаючи Nord Stream 2, Німеччина вдається до дедалі зухваліших та нечесних заходів, створюючи згубну думку про найпотужнішу державу Європейського Союзу, яка повинна служити зразком відповідальності, верховенства права та солідарності, пише Якуб Вєх на порталі energetyka24.pl.
«За будь-яку ціну»
Сенс побудови цієї газомагістралі від Росії до Німеччини від самого початку приховували як Москва, так і Берлін. Офіційно про цей проєкт говорилося, що Nord Stream 2 – це суто бізнес-проект, що реалізується приватними структурами. Навіть ці прості заяви, зроблені, серед іншого, канцлеркою Анґелою Меркель, місять багато дезінформації, пише автор. Компанією, відповідльною за будівництво газогону, є Nord Stream 2 AG – суб’єкт господарювання, що належить Ґазпрому, тобто російському державному підприємству.
З іншого боку, доказом про неекономічний сенс побудови підбалтійських газогонів є передусім те, що існуюча нині інфраструктура наземного транспортування використовується щонайбільше на 70%. Навіщо тоді інвестувати величезні ресурси в нові труби, які, крім того, повинні бути прокладені на морському дні, коли існуюча інфраструктура все ще пропонує можливість збільшення передачі? – пише Вєх.
На аргументи проти суто ділового характеру Nord Stream 2 також вказували аналітики «Сбєрбанку», які в травні 2018 року опублікували звіт про прибутковість побудови цієї магістралі. Точні розрахунки показали, що навіть припускаючи, що Nord Stream 2 буде заповнений на 60% (що буде важко через проблеми при будівництві газопроводів, що розподіляють газ по континенту), інвестиція може окупитися лише через 20 років. Розкриття цих даних мало свою ціну. Автор звіту Алєкс Фак втратив роботу в «Свюєрбанку». Його шеф, керівник аналітичного відділу банку Алєксандр Кудрін, який ненавмисно допустив публікацію документу, розділив долю аналітика.
Попри це, влада Німеччина продовжувала дотримуватися наративу про підприємницький характер проекту, пише Вєх.
«По трупах до мети»
Але яка справжня мета Nord Stream 2? Автор закликає просто подивитися на мапу. Будівництво потужної транспортної магістралі на дні Балтійського моря (газопровід повинен мати потужність 55 мільярдів кубічних метрів на рік) дозволяє йому обходити традиційні транзитні країни (перш за все: Україну, з якою Росія знаходиться в стані фактичної війни). Саме цей аспект є найважливішим результатом будівництва Nord Stream 2. Газопровід, очевидно, має свої економічні імплікації (це дозволяє Німеччині побудувати центральний газовий вузол), але його політичний вимір значно перевищує цей рівень.
Тут слід підкреслити, що Німеччина домовилася з росіянами щодо «Північного потоку 2», незважаючи на війну на сході України, спричинену Росією, аншлюс Криму, збиття літака MH17, спробу отруєння Скрипаля, інцидент біля Керченської протоки або спробу вбивства Навального.
Усі ці ситуації наочно свідчать про те, що Росія є агресивною державою, яка готова вчинити політичні вбивства та приховувати свою відповідальність, викривляючи міжнародну громадську думку. Це не перешкоджає Німеччині співпрацювати з російським режимом у побудові колосального проекту з геополітичними наслідками для всієї Центральної Європи, - звертає увагу Якуб Вєх.
«Русифікація Німеччини»
Однак найбільше занепокоєння, пов’язане з діями Німеччини у справі Nord Stream 2, викликає той факт, що в ході захисту цього проекту Німеччина все більше і більше подібна на авторитарну Росію з її політичним фальшем, лицемірством та неправдою. Наймогутніша країна Європейського Союзу починає поводитись тривожно, подібно до однієї з найбільших загроз для демократії в Європі.
Німецька впертість у просуванні ділового наративу про Nord Stream 2 яскраво нагадує розповідь росіян про свою причетність до конфлікту в Україні та загарбання Криму. Москва наполегливо заперечувала будь-які зв'язки із «зеленими чоловічками», що діють там, а сам президент Путін стверджував, що російську форму «можна придбати в будь-якому магазині», що мало довести, що в Криму немає збройних сил Російської Федерації, пише автор.
energetyka24.pl/Т.А.