Анґеля Меркель свою кар’єру на посаді канцлера Німеччини завершить втіленням у життя проекту найбільш шкідливого для європейської безпеки після краху III Рейху в 1945 році та Радянського Союзу в 1991 році. Йдеться, звісно, про Норд Стрім 2. Польські експерти та політики в пріоритетах Анґелі Меркель добачають шкідливу для стабільності Центрально-Східної Європи концепцію Отто Бісмарка, тобто німецько-російського союзу та домінування за рахунок існування суверенних держав Центрально-Східної Європи: Польщі, Чехії, Словаччини, Литви, Латвії, Естонії, України та інших держав розташованих між Чорним та Балтійським Морями, які після завершення холодної війни самі хочуть вирішувати свою долю.
Екс-міністр національної оборони Польщі, а нині спікер-сеньор парламенту Антоні Мацєревич в інтерв’ю для журналіста телебачення Republika TV Пйотра Лісєвича висловив переконання, що польське суспільство підтримує Європейську Унію, як альянс суверенних держав, а не утворення, де одна держава верховодить іншими. Пан Мацєревич мав на увазі демонстрації на захист права Польщі реформувати свою систему судочинства, що критикують структури Європейської Унії, де домінує Німеччина:
«Ті люди демонстрували свою солідарність із Конституційним трибуналом, з конституцією Республіки Польща і з цим напрямком формування Європейської Унії, який скріплює її через побудову альянсу, порозуміння незалежних держав, а не федеративної німецької держави, то на це, звісно, згоди немає. Я розумію, що німецькі націоналісти — скажімо ясно, що це про таких людей йдеться — хочуть нам нав’язати, щось у роді Мiттель Європи [німецька концепція створена до I світової війни, яку в Польщі розглядають як бажання Німеччини домінувати в Центрально-Східній Європі], щось на кшталт продовження політики Бісмарка — на це згоди немає, хай вони не чарують себе Жодні гроші, жодні погрози, жодна пропаганда, жодні вислови німецьких політиків, що нас куплять, у цій справі не змінять польської політики. Ми будемо відстоювати польський суверенітет, і ми завжди готові закріплювати альянс європейських держав, бо це вагоме так довго, як цей альянс гарантує Європі безпеку перед наступом російського імперіалізму».
Журналіст Пйотр Лісєвич у розмові зі спікером-сеньором Антонім Мацєревичем задумувався, чи завершення терміну канцлер Анґелі Меркель стане шансом на зміну зовнішніх пріоритетів Берліна:
«Пан Армін Лашет, потенційний наступник Анґелі Меркель — дуже вагома особа в німецькій політиці. Він був присутнім у Польщі в роковини спалаху Варшавського повстання. Такі роковини були абсолютно несприятливими, щоби висувати якісь обвинувачення на адресу Польщі. Німецька преса писала в цьому контексті, що пан Армін Лашет — учень Гельмута Коля, і звідси відсутність конфронтаційної мови. Лишається запитання, що за таким мовним стилем стоїть, і запитання, що ліпше? — відкрита конфронтаційна мова, чи мова дипломатії, за якою не знаємо, що стоїть. Які реальні підстави надіятися, що конфлікт інтересів у польсько-німецьких відносинах уже не призводитиме до того, що Німеччина ставитиме під сумнів питання польської незалежності, польського суверенітету».
На думку екс-міністра Національної Оборони Антоні Мацєревича основним буде слідкування за пріоритетами наступника Анґелі Меркель:
«Нині, це питання доволі просте. Якщо наступник пані Меркель зберігатиме таку політику, символом якої є Норд Стрім 2, то без огляду на те, які слова до цього він добавлятиме, наскільки гарні слова вживатиме, наскільки гарно він усміхатиметься, — це значитиме, що він просто продовжує політику згідно з течією Бісмарка, на яку нашої згоди не буде. Якщо коротко, ми живемо в час, коли перевірку становить співвідношення до Норд Стрім 2, і кожен німецький політик мусить висловити свою думку в цій справі й вирішити, у якому напрямку хоче вести політику, а, зокрема, наступник пані Меркель. Він мусить заявити, чи хоче бути наступником про путінської політики, бо те, що зробила пані Меркель показує, що вона впродовж свого лідерства в керуванні німецькою політикою, часто вдавала, що їй залежить на альянсі з Польщею, а насправді вона будувала силу німецько-російської структури — це була її основа мета, яку вона втілила впродовж останніх тижнів. Якщо її наступник продовжуватиме такий напрямок, то значить, що реалізує він про путінську політику. Політику німецько-російського союзу, який загрожуватиме не лише Польщі, не лише Литві, Латвії та Естонії, не лише Україні, але становитиме загрозу для цілої Європи».
Польща усвідомлює, що в грі на розбиття союзу Меркель та Путіна вагомим фактором буде політика США. Тому, рішення Джо Байдена дати згоду на завершення Норд Стрім Варшава визнала зрадою. Про американський фактор у цій грі екс-міністра запитав редактор Пйотр Лісєвич:
«Порозмовляємо про американський контекст та наш союз з Америкою. Маємо американські війська в Польщі, маємо ініціативу Міжмор’я. Коли повернутися до 2015 року, то побачимо, як багато тут змінилося. Маємо також, унаслідок справи Норд Стріму 2, кризу в польсько-американських відносинах і маємо також вислови політиків, публіцистів, ютуберів, які на даний момент кажуть: «а ми ж казали…». Ті самі політики, які насправді працювали в Польщі задля російських інтересів тепер кажуть, що єдина правильна політика, яку Польща повинна вести, — це політика багатовекторності. Юзеф Пілсудський казав колись, що, «найгірше, що може зустріти Польщу — це політика зиґзаґів». У нашій частині Європи, ми не можемо її допустити. Давайте впорядкуймо знання і скажемо, як тепер виглядає польсько-американський альянс та, що з польським інтересом, про який нам насамперед йдеться».
Спікер-сеньор Антоні Мацєревич вважає, що в геополітичному вимірі нічого не змінилося:
«У геополітичному та військовому вимірі, поза сумнівом, нічого не змінилося. США та американські політики, від військових до політиків у Сенаті та Палаті представників, абсолютно свідомі того, що без Польщі Європа для США втрачена. Це банальне питання. Лише Польща здатна зберегти Центральну Європу, тільки Польща здатна утворити бар’єр для угоди та тривалого німецько-російського союзу».
Редактор Пйтор Лісєвич звернув увагу, однак, на згоду президента Джо Байдена на завершення газової труби Путіна:
«То звідки в цій справі дії на шкоду Польщі, на шкоду України, спільно з Німеччиною?»
У відповідь екс-міністр оборони Антоні Мацєревич сказав:
«Тільки Польща здатна це забезпечити. Насправді американці про це знають. Доказом цього є різні дії, зокрема республіканців, але також демократів, які протестують проти Норд Стрім 2. Я вже про це неодноразово згадував, але ще раз скажу про голову комісії зовнішньої політики Сенату США — пана сенатора Роберта Менендеса, який представляє округ Нью Джерсі, тобто там, де чисельна польська нацменшина в США, динамічна, і політики підкреслюють вагу польського національного інтересу. Пан сенатор Менендес справді цього свідомий. Він каже, що Норд Стрім 2 – це помилка і треба його за всяку ціну зупинити. Не тільки він так каже. Як відомо, республіканці з паном Тедом Крузом, республіканським сенатором, дуже ясно кажуть, що вони вже не будуть погоджуватися на призначення, які хоче отримати Джо Байден, якщо той не змінить своєї політики щодо Норд Стрім 2. Мусимо усвідомлювати, що в США позиція Білого Дому в цій справі, яку представив Джо Байден становить меншість. Отже, радше підтримуймо цю більшість, підтримуймо оці ініціативи, допомагаймо їм, аніж радіймо, що Польща може опинитися у якогось роду небезпеці. У військово-геополітичному вимірі так не є. Зате в пропагандистському вимірі існує загроза. Існує чимала кількість середовищ, і в США, і в Польщі, які радіють із приводу можливості розриву, чи послаблення польсько-американського альянсу».
Радактор Пйтор Лісєвич попросив спікера-сеньора Антоні Мацєревіча провести баланс прибутків та втрат за останній шість років у польсько-американських відносинах:
«Якщо йдеться про переваги, то їх щонайменше три й треба собі про них ясно сказати. По-перше, ми стали справжнім членом НАТО. До 2016 року, до саміту НАТО у Варшаві, ми не були справжнім членом НАТО, ми були членом НАТО на папері. Тому, що дійсним був договір НАТО-Росія, який казав про те, що Польща не матиме права користуватися допомогою війська НАТО й жодна держава Центрально-Східної Європи не зможе розраховувати на підтримку американських військ та військ НАТО. На такі узгодження погоджувалося НАТО та погоджувалися американці. Такий договір зламали. Ми повноправний член НАТО. Можемо користуватися їхньою допомогою й можемо не користуватися їхньою допомогою. Це питання нашого бажання. Ми отримали переваги, побудували інфраструктуру, відповідні бази, маємо присутність натовських та американських військ. Ми пересунили кордон НАТО на реальний кордон на Сході. Путін цього боїться, проти цього Путін діє, веде пошуки союзників. На жаль, інколи він знаходить союзників серед людей необачних, які не свідомі, що гарантія військової безпеки становить фундамент суспільного, економічного, політичного розвитку — це все залежить від того, чи маємо військову безпеку, чи ні, а ми її маємо.
Другий елемент — дуже вагомий — це, звісно, американські інвестиції. Від того часу вони дуже зросли, зокрема, у галузі, яка дуже вагома для технологічного розвитку Польщі — маю на увазі військову промисловість. Військовий комплекс — джерело технологічного прогресу і з цього приводу проведена закупівля має величезне значення, також та, яку останнім часом опозиція дуже атакує — тобто танки Абрамс.
Врешті третій елемент — стратегічний альянс із США, який об’єднує демократичні середовища, що прагнуть свободи, національної тотожності та відстоювання християнських цінностей США та Польщі».
У польсько-американських відносинах виринув спір за відоме також в Україні Телебачення TVN. Офіційним власником ТVN є американці, проте цим ЗМІ управляє товариство зареєстроване в аеропорту Амстердама. Прихильники телебачення TVN кажуть, що воно, «остання барикада свободи слова в Польщі в час протизаконного режиму Права і справедливості», зате противники вказують, що, «TVN — пропагандивна установа невизначених зовнішніх сил, які маніпулюють глядачами». Екс-міністр оборони Антоні Мацєревич у цьому контексті вказав на коріння TVN:
«У польсько-американських відносинах існують явища недопустимі, як, наприклад, сприймання твердження, що TVN це телебачення, яке дбає за свободу слова, і що воно гарант свободи думок та свободи ЗМІ в Польщі. Насправді зовсім протилежне — це телебачення виросло із совєтської агентури. На жаль, американці про це не знають, варто, щоби телебачення Republika TV, може суспільні ЗМІ, може інші політики усвідомили американцям, що той, хто підтримує TVN у США підтримує телебачення, генезу якого становить розташування російської агентури в США й у цілій Європі. Надіюся, що республіканці не дозволять більше вводити себе в обману».
Слова екс-очільника відомства оборони Антоні Мацєревича та дії польських дипломатів вказують на те, що польські політики надалі ставитимуть опір союзові Меркель та Путіна, символом якого став Норд Стрім 2, та спробам Москви колонізувати держави Центрально-Східної Європи. Якщо труба Путіна не буде задіяна, то проголошений Берліном та Москвою успіх може швидко виявитися поразкою.
Андрій Рибалт