«Cьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра країни Балтії, а потім, можливо, час для моєї країни, для Польщі!» - ці слова президента Польщі Лєха Качинського, сказані 12 серпня 2008 року в центрі Тбілісі на віче проти російської агресії в Грузії, часто згадують, коли мова заходить про війну Росії проти України. Водночас, мимоволі виникає питання, чи можуть вони стати також пророчими щодо Польщі?
Не так давно польський аналітичний центр «Редут доброго імені» опублікував рапорт «Si vis pacem, para bellum» – «Хочеш миру — готуйся до війни». В ньому аналізується можливість гіпотетичної війни, спричиненої агресією Російської Федерації проти Польщі та країн Балтії. Тобто, мова про удар по східному фланзі НАТО. В документі багато місця відводиться дезінформаційній акції Росії проти Польщі та балтійських республік з метою завдати шкоди обороноздатності згаданих держав.
До розмови на цю тему я запросив Мацєя Сьвірського, директора «Редуту доброго імені».
Досить поширений погляд, популяризований російськими дезінформаційними центрами про те, що нібито Польща знаходиться поза неоміперськими претензіями Кремля. Крім цього, вважається, що абсолютною гарантією миру є членство в НАТО і що російська агресія проти Польщі неможлива як така.
В такому випадку чи можлива відкрита війна, вже не кажучи про гібридну, виключена чи все таки це вірогідний сценарій? Мацєй Сьвірський:
Щодо того, що Ви сказали про дезінформаційну акцію, яка твердить про відсутність інтересу до Польщі з боку Кремля, то правду з цього приводу можна дізнатися, звернувшись до російської військової доктрини, яку публікують від часу до часу. Там чітко видно, що головним противником Росії є НАТО, а Польща член альянсу. Ми такий самий член, як й інші. Адже НАТО — це група рівних демократичних держав, об'єднаних в оборонному союзі. Якщо для керівництва Росії НАТО є головним супротивником, то зрозуміло, що Польща також розглядається так само. А у військово-стратегічному плануванні завжди ведеться пошук слабкої ланки у супротивника. Аналізується, як вирвати з ланцюга ту чи іншу ланку або ж ослабити цілий ланцюг.
Наша теза, представлена в рапорті, опублікованому центром «Редут доброго імені», полягає в тому, що різного роду дезінформаційні операції проти Польщі скеровані на ослаблення однієї з ланок НАТО. Прикладом такого роду дезінформації є твердження, що Польща нібито співпрацювала з Гітлером, що поляки винищували євреїв і що Польща відповідальна за Голокост. Все направлено на те, щоб ослабити цю ланку, і коли керівництво Росії вважатиме доцільним, завдати по ній удару зі всією силою.
Варто підкреслити, що в ЕС частина чиновників й політиків тиражують образ Польщі як не зовсім демократичної держави, де нібито утверджується авторитаризм партії «Право і справедливість». Лунають думки, що у критичну годину, союзники Варшаві можуть не допомогти або ця допомога буде запізнілою.
В світлі цього, якою мірою Польща, а разом з нею країни Балтії можуть розраховувати на підтримку? Скажімо, чи можна цілковито полягати на відому 5-у статтю НАТО? Чи доречні порівняння з 1939 роком, коли союзники Польщі, Франція та Англія не квапилися їй допомагати?
Є принципова різниця між союзами, які Польща уклала в 1939 році – з Францією військовий союз був набагато раніше, ніж з Англією, бо це було ще в 1920 році – і тим, що ми маємо зараз. Проте, Ви праві, що ті союзники в важку хвилину в 39-му році нам не допомогли, а Радянський Союз добив Польщу. Напад 17 вересня не дав змоги польській армії перегрупуватися для боротьби з німцями. Якщо б це вдалося й не було удару з боку совєтської Росії, то все вказує на те, що ми могли вистояти перед німцями і дочекатися допомоги союзників. В той же час, більшовики завдали нам удару в спину, Польща зазнала поразки і була під комуністичним чоботом до 89-го року.
Щодо можливості повторення 39-го року – це потрібно розглядати з точки зору сучасних технологій. Технологія пішла вперед настільки, що відстані вже не є перешкодою. Той факт, що Польща знаходиться за 6 тисяч кілометрів від США, не означає, що вона буде невідомо скільки чекати на американську допомогу у випадку нападу Росії. Відстані були суттєвою перешкодою для Англії та Франції в наданні допомоги в 39-му, хоча б з огляду на те, що тоді літаки не мали відповідної дальності. Сьогодні літаки, які б допомагали протидіяти російській агресії оперували би з США, їм не були б потрібні аеродроми в Польщі. Летячи на допомогу Польщі, літаки здійснювали польоти з аеродромів в США. Такі сьогодні технічні реалії і це вже не кажучи про ракети й інші речі.
Водночас аналітик відзначає, що принципово важливим моментом є відлякування Кремля від наміру розпочати війну і НАТО виконує таку роль.
Тут мова не про те, щоб налякати наших слухачів, що вибухне війна, тільки потрібно пам’ятати про те, чого вчать російських військових, а саме, що найкраща та війна, яка не вибухнула, але була виграна.
З нашої точки зору, функція НАТО передовсім відлякувати домагання російських імперіалістів, які б хотіли повернути status quo ante bellum Першої світової війни. Справа в тому, що в Росії лунають шовіністичні голоси про те, що Польща – це «втрачені землі», мовляв, колись російсько-німецький кордон пролягав десь поперек сучасної Польщі. І головним тут є питання відбити в російських імперіалістів апетит змінити кордони Польщі.
Російська пропаганда безперервно твердить, що витрати Польщі, й інших країн НАТО на оборону і модернізацію армії є просто марним витрачанням грошей, мовляв перевага російського колоса неймовірна. Директор «Редуту доброго імені» відзначає, що це лише намагання деморалізувати супротивника.
Перш за все слід пам’ятати про те, що існує таке явище як «активные мероприятия», що для тих, хто знає російську не треба перекладати, а англійською це звучить як «active measures».
Це методи дій російських спецслужб, мета яких підірвати будь-яку волю до боротьби з росіянами, саме перебільшуючи можливості Росії, її технології ітд.
Типовим «активным мероприятием» СРСР щодо Заходу були пацифістські рухи, які ослаблювали волю до боротьби з комуністичним імперіалізмом чи ціла дезінформаційна операція, яка була покликана залякати Захід совєтськими ядерними ракетами, які нібито були надточними.
Пропаганда, яку роздуває Росія, базується на незнанні Заходу чим був комунізм і чим сьогодні є клептократичний режим, пов’язаний зі спецслужбами.
Тут немає якихось ілюзій з цього приводу. Поляки повинні озброюватися до зубів. Теж саме стосується держав Балтії, бо такий наш історичний досвід. І слід сказати найважливіше – поляки не ненавидять росіян, вони їх люблять. Російська мова популярна серед нас і ми цінуємо сердечність росіян. Загрозою для поляків є російська держава, яке немилосердно як щодо своїх громадян - і це довга традиція від часів Івана Грозного- так і в стосунку до своїх сусідів. Тому поляки повинні готуватися захищатися від Росії. Звідси і назва нашого рапорту «Si vis pacem, para bellum» – «Хочеш миру — готуйся до війни».. Іншими словами, готуйся до агресії, щоб відлякати агресора.
Матеріал підготував Назар Олійник