Кремль активно допомагає білоруському диктатору Лукашенку зберегти владу та застосовує для цього, як зброю проти інакодумства, російські та білоруські державні засоби масової інформації. Відносини Білорусі та Росії, експлуатація теми їхнього спільного минулого, сфальсифіковані президентські вибори в Білорусі 2020 року і масові протести після них, пандемія коронавірусу і затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер» – такими стали головні теми російської пропаганди в Білорусі після імітації президентських виборів минулого року. Таких висновків дійшли українські аналітики з групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру, які провели дослідження «Російська дезінформація про Білорусь: основні теми та наративи».
Кремль активно допомагав білоруському диктатору Лукашенку у його боротьбі за збереження президентської посади після сфальшованих виборів 2020 року, що спричинилося до масових протестів. Таким став головний висновок дослідження Українського кризового медіа-центру. Дослідження було проведено на основі кількісного аналізу, що включав понад дві тисячі інформаційних сюжетів на трьох найпопулярніших російських телеканалах: Перший канал, Росія-1 та НТВ. Одним із ключових елементів російської підтримки авторитарного режиму було поширення дезінформації про продемократичні протести, сказала на презентації дослідження керівниця групи з аналізу гібридних загроз Олександра Цехановська:
– Основним форпостом підтримки авторитарного режиму Лукашенка була і залишається Російська Федерація. При цьому цю негативну роль вона поєднує з іншою негативною роллю – світового лідера з виробництва дезінформації. Російський вплив на інформаційне поле Білорусі був абсолютно безпосереднім. Після сфальшованих виборів, коли білоруські телевізійники оголосили страйк, їх дуже швидко замінили 32 фахівцями з пропаганди, які буцімто прибули до Білорусі для надання консультацій. Згодом білоруське державне телебачення почало використовувати практики, інструменти та шаблони російської пропаганди. У Білорусі залишається дуже широкий доступ до російських ЗМІ, а найпопулярніші соціальні мережі – «В контакті» та «Однокласники» – також є російськими.
Одразу після цього риторика підконтрольних державі білоруських медіа та білоруського політикуму швидко набула властивих російській дезінформації антизахідних рис, зазначила Цехановська. За її словами, нагнітання антизахідної істерії стало переважати інші теми і навіть витісняти реальні загрози білоруському суспільству, як от епідемія коронавірусу.
– Чомусь російські медіа, що на той час вже цілком сконцентрувалися на дискредитації протестів та відбілюванні режиму Лукашенка, фактично взагалі не згадували про ситуацію з коронавірусом у Білорусі. І затримання «вагнерівців», теж цікава тема, бо більшу частину обговорення було присвячено тому, що це операція іноземних спецслужб. Ця спецоперація зображувалася, перш за все, як спроби Заходу та його «маріонеток» розсварити між собою Росію та Білорусь. Це свідчить про те, що Росія та її дезінформаційна система працює впродовж багатьох років за тими самими шаблонами, і ця робота здійснюється системно.
Політичні цілі московського та мінського режимів щодо продемократичних протестів як мінімум частково збігалися. Вони полягали в необхідності придушення народного обурення з метою збереження влади Лукашенка та російського впливу в Білорусі, який для авторитарного Мінська став безальтернативним, зазначили автори дослідження. При цьому, як заявив координатор проекту «Без кордонів», український правозахисник та медіаексперт Максим Буткевич, білоруському суспільству послідовно та наполегливо нав'язувалась думка, що самі білоруси нездатні брати на себе відповідальність за майбутнє своєї країни, а можуть покладатися лише на допомога Кремля, як "старшого брата", готового прийти на допомогу в протистоянні міфічній західній експансії. Буткевич нагадав, що подібна думка старанно нав'язувалася й українцям аж до заборони ретрансляції російського телебачення та блокування російських соцмереж. Надзвичайно тривожним сигналом експерт вважає недавнє інтерв'ю білоруського самопроголошеного президента Олександра Лукашенка західній телерадіокомпанії, в якому він заявив, що Росія готова захищати його режим за допомоги ядерної зброї. Ця теза, як зазначив Буткевич, була лише підхоплена Лукашенком, бо ще раніше просувалась російськими ЗМІ:
– З ним у парі йде заперечення суб'єктності білоруського громадянського суспільства та взагалі білоруського народу. На думку, що пропагується російськими державними медіями, люди не можуть самі вийти на вулиці. Білоруський народ нездатний до самоорганізації, як і український народ. Це мав хтось організувати, і «ми знаємо хто» - колективний Захід, зовнішні вороги Росії та мінського режиму. Білоруська аудиторія є споживачем російських державних телеканалів. Вони сприймаються як джерело новин. У Білорусь було відряджено цілу команду пропагандистів, і вони багато в чому сформували теми білоруських державних офіційних засобів інформації. З осені 2020 року зроблено спробу остаточно розгромити білоруські незалежні медіа, щоб не залишилося альтернативних джерел інформації. Ми бачили штучно спровоковану гуманітарну кризу з біженцями на західному кордоні Білорусі. Її в унісон висвітлювали російські державні медіа разом із білоруськими державними медіа.
Дослідження українських аналітиків щодо впливу на Білорусь російської пропагандистської машини зроблене за спільним проектом з Естонським центром міжнародного розвитку. Експерт із комунікацій цього центру Рауль Ребане наголосив, що в Євросоюзі часто недооцінюють інформаційну складову російської гібридної агресії проти сусідніх держав та Заходу взагалі. Експерт упевнений у вирішальній ролі московської влади під час складення порядку денного російських ЗМІ, що як і за радянських часів, форматують свідомість суспільства відповідно до інтересів Кремля:
– Це психологічний портрет Росії. Чого дуже багато хто не знає, так це яким чином регулюються з Кремля головні медіа Росії. Якщо взяти білоруські теми, то ясно, що там є чітке стратегічне керівництво, як вести психологічні операції, дискредитувати опозиційних лідерів і що COVID-2019 допоміг покращити відносини Російської Федерації та Білорусі, спільне минуле та боротьба проти фашизму… А також як багато громадян Росії позитивно ставиться до Лукашенка.
Рауль Ребане вважає вкрай важливим дослідження методів та засобів контролю Москвою свідомості жителів Росії та сусідніх із нею країн шляхом інформаційних маніпуляцій та пропаганди. Він упевнений, що ці методи загрожують і країнам Євросоюзу, оскільки мають на меті відродження зон впливу, які існували до розпаду Радянського Союзу та закінчення холодної війни.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Вільгельм Смоляк