Попри щоденні обстріли, ядерні загрози та втрати на фронті Україна знаходить сили і ресурси на кроки в напрямку до європейської інтеграції. Оскільки цифровізація відбувається на всіх рівнях нашого життя, то й цифрова політика займає чільне місце у цьому процесі. Виконавши відповідні умови, Україна має шанс стати частиною Єдиного європейського цифрового ринку ще до набуття членства в ЄС.
Вікторія Омельяненко, співзасновниця ГО «МІНЗМІН» зараз знаходиться у Брюсселі, де з командою Ради зовнішньої політики української призми також займається в тому числі і питаннями євроінтеграції. Нещодавно Вікторія опублікувала дослідження під назвою «Підходи ЄС та України до цифрової дипломатії в геополітиці технологій»:
«Моя сфера експертизи полягає в тому, як будувати і посилювати зв'язок між нашою цифровою політикою та політикою ЄС як загалом, так і в межах певних секторів. Це і кібербезпека, і цифрові послуги, те, що стосується інфраструктури, пояснювати регуляторні акти ЄС, які створюються тут, і так само пояснювати, чим ми можемо ділитися, а не лише адаптовувати і приймати зі сторони ЄС, бо цифрова сфера дуже динамічна і дуже прогресивна в Україні».
Вікторія зазначає, що повномасштабна війна доволі сильно вплинула на прогрес України в контексті цифрової євроінтеграції: значні пошкодження інфраструктури, а також онлайн-сервісів. Вікторія зазначає, що повномасштабна війна доволі сильно вплинула на прогрес України в контексті цифрової євроінтеграції: значні пошкодження інфраструктури, а також онлайн-сервісів. До прикладу, зараз є актуальною проблема забезпечення доступу людей на деокупованих територіях до радіочастот і загалом до суспільних мовників та відбудова інфраструктури, зруйнованої або пошкодженої через вторгнення. Однак, що стосується кібербезпеки, то прогрес у цій галузі часто відзначають міжнародні партнери і Європейський Союз зокрема. Адже Україна може ділитись практичним досвідом, який є дуже цінним для багатьох країн. Також як відповідь на виклики, що постають перед громадянами через повномасштабне вторгнення, стала цифровізація послуг.
Окрім того, за словами Вікторії, з повномасштабною війною посилився запит на освітні матеріали для активізації цифрових навичок громадян.
Тим часом Україна вже стала членом центру НАТО з питань співробітництва у сфері кіберзахисту. Однак, на думку Вікторії Омельяненко, не час спочивати на лаврах:
«Цього абсолютно недостатньо для того, щоб ми могли сказати, що ми інтегрувалися в кіберсистему Європейського Союзу. Тобто тут потрібно розділяти систему НАТО і систему Європейського Союзу… Якщо говорити про Європейський Союз, то тут інтеграція відбувається в першу чергу на рівні виконання та імплементації законодавства. Нещодавно ЄС оновив свою директиву про мережі та інформаційну безпеку, яку нам потрібно тепер адаптовувати на додачу до тих зобов'язань, які у нас були до цього. Плюс нові законодавчі акти — це Акт про кіберстійкість, Акт про кібернетичну солідарність, і там дуже багато вимог постає до критичної інфраструктури, до бізнесу, який має слідувати певним вимогам для того, щоб надавати свої послуги безпечно. І це все нас стосується теж, якщо ми хочемо інтегруватися і виконати всі ці зобов'язання».
У дослідженні Вікторія зазначає, що Україна як кандидатка в ЄС вже отримує певну допомогу на шляху до цифрової євроінтеграції. Польща також долучається до цього. Серед таких кейсів експертка пригадує допомогу із роумінгом. Зараз робота ведеться над тим, щоб Україна стала повноцінним членом роумінгового простору Європейського Союзу. Окрім того, у Польщі визнали цифрові водійські права, видані в Україні, та стала доступна цифрова посвідка Diia.pl у застосунку mObywatel. Уряд Польщі активно адвокатує за посилення санкційної політики ЄС, а громадські організації у співпраці з польськими проводять з українцями навчання для формування онлайн-навичок захисту дітей тощо.
Щодо викликів, які перед нами стоять у майбутньому, Вікторія називає такі:
«Це, наприклад, оновити дорожню карту інтеграції для цифрового ринку. Запустити технології 5G і приєднання до транспортних коридорів ЄС. Це як один з пріоритетів у 2023 році… Також Україна адвокатує включення до індексу DESI (Digital Economy and Society Index, — авт.). Це такий єдиний індекс ЄС, який вимірює цифрову трансформацію кожної з держав-членів…»
А щоб цифрова політика України відповідала пріоритетам зовнішньої політики, на думку Вікторії, спершу потрібно попрацювати над налагодженням комунікації між державними органами та ухвалення єдиної стратегії з цифрової дипломатії:
«У першу чергу, тут потрібно встановити тісну комунікацію і співпрацю між нашими спеціалізованими органами — Міністерством цифрової трансформації і Держспецзв'язку, наприклад, із Міністерством зовнішніх справ. Тобто щоб це були постійні діалоги, щоб, наприклад, в певних зовнішніх політичних інтересах виконавчі органи, які займаються саме спеціалізованою цифровою трансформацією і кібербезпекою, могли долучатися. Посилення цього зв'язку — це посилення діалогу. Щоб він був, для цього потрібно розуміти, до кого, з чим і коли йти комунікувати».
Слухайте повну версію розмови у прикріпленому звуковому файлі.
Антоніна Ріа