23-24 травня у Варшаві відбувалася конференція The Strategic Ark, організована Польським інститутом міжнародних справ (PISM). Подія проходила під почесним патронатом президента Республіки Польща Анджея Дуди.
Вже третій рік поспіль захід становив платформу для поглибленої, стратегічно орієнтованої дискусії щодо політичного та економічного потенціалу демократичних країн, а також подолання труднощів і викликів, які створює агресивна автократія.
У 2023 році на події виступив із промовою у режимі онлайн президент України Володимир Зеленський. Політик застерігав, що «росії не потрібен мир — росії потрібен лише час».
Цьогоріч захід розпочався з промови директора Польського інституту міжнародних справ. Як наголосив Славомір Дембський, «цілі путіна мають максималістський характер».
«Він (путін, — прим. ред.) вважає, що незалежна Україна та українська нація загрожують самому існуванню росії. Так само як і міжнародний порядок, заснований на фундаментальних принципах проти застосування сили, непорушності кордонів і поваги до суверенітету. Росія путіна не бажає відмовлятися від своєї єдиної розмінної монети. Це помилка. Так, шановні пані та панове, це помилка», — сказав директор Польського інституту міжнародних справ.
Славомір Дембський наголосив, що путіна може зупинити лише відчутна стратегічна поразка. За словами експерта, «сьогодні в Україні президент російської федерації випробовує рішучість вільного світу до перемоги».
Як зауважив директор PISM, сьогодні дебати про підтримку України нагадують великі дебати в Сполучених Штатах Америки, що стосувалися питання, чи допомагати європейцям боротися з агресією нацистської Німеччини в 1940 році. Він згадав славнозвісні слова 32-го президента Франкліна Делано Рузвельта, який наголошував на тому, що народам Європи, які боролися за свою свободу проти фашистської навали, була конче необхідна допомога США.
«Наведу цитату: "Народи Європи, які сьогодні борються за свою свободу, не чекають, що ми будемо воювати замість них. Вони просять у нас засобів ведення війни — літаків, танків, гармат, вантажних суден, що дозволять їм відстояти свою свободу та нашу безпеку. Без жодного сумніву, ми повинні забезпечити їх усім необхідним (у достатній кількості та без зволікання), щоб уберегти себе та дітей від лиха та страждань, які сьогодні доводиться відчувати народам, що воюють"».
Як відомо, протягом кількох місяців американський Конгрес блокував критично важливу допомогу для України. В середині квітня Палата представників США після понад піврічної затримки врешті схвалила потрібний Києву пакет на майже 61 мільярд доларів. Варто, однак, пам'ятати, що ухвалений пакет допомоги переважно спрямований на американську оборонну промисловість. Це означає, що він покриває відтворення зброї, виробленої в США та наданої з боку США.
Через два місяці після ухвалення американським Конгресом довгоочікуваного та важливого рішення про фінансування допомоги Україні, у США почали лунати й голоси підтримки щодо надання дозволу Україні завдавати ударів по території росії американською зброєю.
22 травня спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон, коментуючи прохання Києва дозволити Україні використовувати поставлену Сполученими Штатами зброю для здійснення ударів по російських військових об'єктах, заявив, що США повинні дозволити Україні вести війну «таким чином, як вона вважає за потрібне».
Як зазначив під час The Strategic Ark у розмові з Польським радіо для України доктор Павел Маркєвич із Польського інституту міжнародних справ, Майк Джонсон, який раніше відмовлявся підтримувати ідею щодо надання Києву дозволу бити по території рф американською зброєю, міг змінити свою думку через поточну ситуацію на фронті.
«Гадаю, це можна інтерпретувати таким чином, що в "Республіканській партії" помітили, що ситуація в Україні нині справді досить критична, враховуючи те, що відбувається на фронті, особливо коли йдеться про ситуацію навколо Харкова. Звичайно, США не хочуть зробити помилку. США не хочуть дозволити Україні зазнати краху», — вважає аналітик.
На думку співрозмовника ПРдУ, спікер Джонсон намагається показати, що для Республіканського крила тема України є важливою. Доктор Маркєвич зазначає, що такий крок може відіграти вагому роль під час з’їзду партії у липні 2024 року, коли республіканці визначать свого кандидата на пост президента США.
Нагадаємо, що 9−11 липня 2024 року у Вашингтоні відбудеться ювілейний 75-й саміт лідерів країн НАТО. Ще минулого року, під час літнього саміту у Вільнюсі, Україна очікувала отримати запрошення до Північноатлантичного альянсу, але цього не сталося. Як наголошував український лідер Володимир Зеленський, такий крок «став би сигналом для українського суспільства».
Чи запропонують цьогоріч Києву «чіткий шлях» до членства?
«На жаль, відштовхуючись від тих сигналів, які ми чуємо з експертами та людьми, пов'язаними з нинішньою владою, можна сказати, що оптимізму небагато. Ймовірно, Україна почує, що її шлях до НАТО пролягатиме через міст, що це буде довга, широка і прозора дорога, але, на жаль, без конкретної дати», — висловив свою думку Павел Маркєвич, водночас додавши, що США хочуть використати саміт у Вашингтоні, щоби продемонструвати силу та ефективне функціонування Організації Північноатлантичного договору впродовж 75 років.
«Тому, безумовно, саміт у Вашингтоні супроводжуватиме пишне святкування, але, на жаль, деталей і конкретики буде менше. Особливо для України», — сказав експерт.
Ще однією з тем для обговорення під час The Strategic Ark — масштабної дискусії, присвяченої актуальним викликам для демократичної спільноти та мистецтву перемагати — стала ситуація в Грузії.
Від квітня на вулицях Тбілісі не вщухають гучні протести проти суперечливого закону «про іноземних агентів». Положення, спрямовані на обмеження діяльності громадських організацій та ЗМІ, 14 травня були остаточно ухвалені у третьому читанні парламентом Грузії. Однак уже через декілька днів, 18 травня, президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, зі свого боку, наклала вето на прийнятий керівною партією «Грузинська мрія» законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу».
Як сказав у коментарі для Польського радіо для України Войцєх Войтасєвич, аналітик з питань Південного Кавказу з Польського інституту міжнародних справ (PISM), рішення лідерки Грузії є символічним, але водночас дуже важливим кроком, щоби показати міжнародній спільноті, який напрямок обирає Грузія.
«Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі від самого початку розгляду справи щодо ухвалення так званого закону про "іноземних агентів", заявляла, що накладе вето, і це сталося. Політикиня сама говорила, що вето буде символічним, тому що вона усвідомлює, що "Грузинська мрія" має більшість, щоби відхилити це вето», — зазначив експерт.
Відповідаючи на запитання ПрдУ, чи доречно в контексті протестів у Грузії проводити паралелі з Україною Януковича 2013-2014 років, Войцєх Войтасєвич сказав, що «певні аналогії є, адже як в Україні десять років тому, так і зараз у Грузії йдеться про інтеграцію країни із Заходом, з Європейським Союзом».
«Тоді Янукович відмовився підписувати угоду про асоціацію. У випадку Грузії ми натомість маємо закон, який суперечить рекомендаціям Євросоюзу щодо Грузії. Представники Європейського Союзу прямо говорять, що ухвалення цього закону зупинить інтеграцію Грузії в ЄС. Вони відкрито попереджають, що якщо цей закон набуде чинності, Грузія не може розраховувати на те, що наприкінці 2024 року будуть розпочаті переговори про її вступ до Євросоюзу», — говорить експерт.
За словами нашого співрозмовника, якщо до цього додадуться ще санкції, то йтиметься вже про переорієнтацію зовнішньої політики Грузії з прозахідного напрямку. Аналітик підкреслює, що в цьому випадку Грузія опиниться в «сірій зоні», а зважаючи на те, що країною-сусідкою є російська федерація, то впливи москви набиратимуть обертів.
Понадто, як зауважує Войцєх Войтасєвич, окрім зміцнення відносин із росією, Грузія за останні роки також зробила сильний акцент на відносинах з Пекіном.
Запрошуємо почути матеріал у доданому звуковому файлі.
Христина Пічкур