В Україні з'явилося нове експертне об’єднання — Консорціум оборонної інформації, що має на меті допомогти владі оцінювати й прогнозувати ризики та способи їхнього подолання. Спільнота проголосила власний план перемоги на першому заході «Новий етап війни з Росією: У пошуках гарантій безпеки для України. Внутрішній план стійкості» і визначило ключові заходи з підвищення стійкості України у обороні перед росією. Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння й співзасновник Консорціуму Валентин Бадрак метою створення цього експертного центру назвав підвищення ефективності української спроможності протистояти викликам, що постали через напад Росії та тривалу війну проти України і тим викликам, які постануть під час вірогідного перемир’я в цій війні, якого останнім часом прагне Захід.
«Головне завдання, яке ставить собі Консорціум оборонної інформації — це пошук парадоксальних рішень, нестандартних рішень, які можуть бути підказкою для влади. Якщо брати фінансовий аспект, то разом з Інститутом міжнародних відносин наш Консорціум розробив механізм не ленд-лізу, а лізинґу. І ми вже запропонували через партнерів в Лондоні свою готовність організувати й прописати механізм отримання в лізинґ систему «Тайфун» (Mid-Range Capability Typhon), яку США хочуть розмістити в Німеччині. Але ми вважаємо, що на період паузи у війні саме в Україні слід розмістити цю систему. Бо вона містить в собі ракети Standard Missile 6, що вражають цілі на відстані 240 кілометрів, а також ракети Tomahawk, що псроможні дістати всі 12 ракетних найпотужніших заводів Російської Федерації. Чому європейці мають на це погодитися? Голова МЗС Польщі сказав на початку осені, що Європа поки що дала Україні в якості допомоги лише 1% ВВП Євросоюзу. Вони відчувають дим війни, і вони підуть на те, щоб "підписатися" на українську перемогу», — пояснив Валентин Бадрак.
Своєю чергою, директор New Geopolitics Research Network, який є співзасновником Консорціуму оборонної інформації, Михайло Самусь, вважає, що в Заходу вже не мало би бути сумнівів у спроможності українців ефективно протистояти переважаючим силам російського агресора. Головним ресурсом з успішного відбиття загарбницьких зазіхань Москви на Україну, на думку експерта, стало українське громадянське суспільство, що вже відстояло свій демократичний європейський вибір під час кількох повстань проти російських агентів в українській владі і подій на київському Майдані Незалежності 2013-2014 років. За приладом дослідників в країнах Балтії, Михайло Самусь визначив три складові української стійкості та здатності до опору зовнішній агресії.
«У нації є три основні компоненти, згідно з теорією національної стійкості. Це держава як сервіс для громадян і громадянського суспільства, власне громадяни, які створюють кістяк цієї нації, і громадянське суспільство — як інфраструктура громадян, які реалізують свої в тому числі й національні інтереси разом з державою. Ці три компоненти діяли так консолідовано, що ми змогли витримати воєнний тиск з боку Росії. Якщо математично це прораховувати — це виглядає неможливим. Але синергія цих трьох компонентів нашої нації дала такий ефект в лютому 2022 року, що жодна з розвідувальних служб не могла цього передбачити. Сирійська катастрофа Путіна демонструє те, що катастрофа 2022 року запустила момент знищення самої імперії. Зараз ми постали перед черговим викликом. Росія перебуває на порозі дуже і дуже проблематичних ситуацій в різних сферах. Головна проблема в тому, що ціни нафту можуть впасти. І їхня фінансова система, що зараз перебуває в критичному стані, може реально почати сипатися так само, як посипався режим Башара Асада в Сирії. Нашим західним партнерам слід зрозуміти, що навіть пауза у війні в разі "заморожування" гарячої фази війни має бути використана, щоби посилити Україну і послабити Росію, запустити ті тенденції, що мають знищити цю імперію, не допустити її реваншу й посилити Україну до такого ступеню, щоби не дати можливості реалізувати сценарій, про який мріють в Кремлі. Адже путінський режим намагається використати цю паузу, щоб домогтися власної перемоги й не допустити української перемоги. Коли ми говоримо, якими мають стати сили стримування Росії в Європі, то вони мають неодмінно бути спільними зусиллями із західними партнерами. Без України Європу неможливо уявити з точки зору безпеки й оборони. І тому, коли ми говоримо про сили стримування, ми говоримо про три стратегічні компонента. Далекобійні системи, в тому числі балістичні. Давайте згадаємо, скільки країн Європи можуть виготовляти балістичні ракети? Жодна! Тільки Україна дуже наблизилась до вирішення цієї проблеми. Україна стане лідером у сфері створення далекобійних систем. Далі це, звісно, протиракетні системи. Знову ж таки, жодна з європейських країн не може виготовляти системи протиракетної оборони, що можуть конкурувати з американськими. Нам, європейцям, треба створити такі системи. І третій компонент — це ядерний компонент. Європа має мати самодостатній компонент ядерного стримування Росії. Ядерного компоненту Франції, ядерного компоненту Великобританії абсолютно недостатньо, щоби збалансувати ту агресивну імперію», — розповів Михайло Самусь.
Найдостовірнішим джерелом інформації в Україні не мають бути іноземні, зокрема американські, видання, заявив голова правління Українського кризового медіацентру, експосол України до США Валерій Чалий. Він закликав стати таким джерелом саме українських експертів, які знають цю сферу і можуть скоординувати зусилля для допомоги Україні. А депутат Верховної Ради і член Наглядової ради Консорціуму оборонної інформації Микола Княжицький пояснив, що експертам і політикам союзних держав не завжди вдається адекватно оцінити ризики та виклики, з якими стикається українське суспільство, влада та оборонно-промисловий комплекс. Адже зараз Україні загрожує вже не тільки Росія, а одразу кілька ядерних автократичних держав.
«Китай і Росія — це, перш за все, партнери. Їхні другорядні партнери — Іран і Північна Корея, хочуть змінити світовий порядок. Україна для них значною мірою є прецедентом. Розрахунок обраного президента США Дональда Трампа на те, що він або домовиться з Китаєм, або послабить Китай домовленістю, що дозволить мирне замороження цього конфлікту. Наскільки Китай зацікавлений в досягненні такого мирного "замороження", сказати складно. Очевидно, що Китай зацікавлений в перемозі Росії, бо для Китаю це посилення його ролі в регіоні, інструмент, який розв'язує Китаю руки в стосунках з Тайванем. Які інші цілі міг би переслідувати Китай, сказати складно. Хіба що це можуть економічні домовленості зі Сполученими Штатами, оскільки Трамп — це людина, яка любить сам процес торгів, як про нього, принаймні, пишуть. Тож можливо, в процесі непростої економічної ситуації в Китаї певні домовленості економічні зі Сполученими Штатами були би можливі, але я особисто не дуже в це вірю. Що ми точно знаємо, так це те, що Росія зацікавлена і далі знищувати Україну. А якщо й буде якесь «замороження», то дуже короткотримінове. В Америки є спосіб впливати на ціни на нафту і це може бути елементом гри проти Росії. Але зараз факт залишається фактом – на сьогодні жодних домовленостей немає», — додав Микола Княжицький.
Тим часом Україна вже демонструє не тільки стійкість і згуртованість влади і суспільства, а й розвиток власних систем озброєнь, що можуть змінити перебіг розв’язаної Росією війни, — переконаний генерал-майор, ексзаступник міністра оборони України Володимир Гаврилов.
«Якщо у нас перед війною тільки п’ять компаній випускали безпілотники, то через півтора року у нас було вже 200 різних компаній – від гаражних до середніх, що пропонували свої розробки міністерству оборони. І такі компанії, такі невеличкі групи, вони вже тоді постачали озброєння війську, і міністерство оборони про це навіть не знало. Тому що вони доставали гроші десь у себе в районах, збирали невеликі дрони-камікадзе і напряму передавали своїм родичам в бригади. чого не може бути в іншій країні взагалі. 2025-го року ми побачимо перший технологічний результат цього. Тому що ті розробки, що вже є, що постійно еволюціонують, продемонструють свою ефективність. Воно нам зменшить загрозу з точки зору обмежених мобілізаційних ресурсів. Водночас, нам неминуче буде потрібна постійна і передбачена підтримка з боку країн-партнерів. Зі своєю економікою ми не витягнемо цю війну. Тому комунікація з партнерами, в першу чергу зі США, як з індустріальним лідером світу, допоможе Україні триматися на будь-яких перспективних переговорах. Для Росії при такому розкладі, за підтримки з боку партнерів ніяких шансів у війні проти України нема. Вона зараз ще підживлюється інформацією, яка не відповідає реальності про те, що все добре, що вони просуваються на фронті. Але реально вони працюють на межі своїх ресурсів. Вони просто сподіваються, що настане такий день, коли в Україну прилетить "чорний лебідь" і все буде як в Сирії, але для України, і все українське військо розбіжиться, і населення теж десь побіжить, а вони будуть переможцями. Не буде такого! Вони просто не розуміють природу і суть українського громадянського суспільства», — підкреслив Володимир Гаврилов.
В України просто немає жодного іншого виходу, ніж стояти на смерть, бо перемога Росії означатиме знищення української держави і нації, вважають експерти.
«Росія не зацікавлена в тому, щоб зупинити чи змінити свої наміри щодо знищення України. Зараз дуже багато є на столі і є хаос в пошуку виходу, але виходу на ці переговори немає. Поки Росія не вірить в те, що вона може програти, вона буде просуватись. Зараз вже очевидно, що особисто Путін не вірить, що він може програти. І саме тому він диктує умови. І не так важливо, чи буде та пауза, чи не буде, чи буде якісь миротворчі зусилля. Вже не політика визначає те, що буде на фронті, а фронт визначає те, що буде в політиці. Залежно від того, куди просунуться війська зі сходу на захід чи із заходу на схід — ось від чого залежить успішність будь-яких мирних ініціатив, пауз чи переговорів. І тому я думаю, що те, що Росія не хоче переговорів, означає якусь катастрофу. Зрештою, нас теж багато що не влаштовує. Але я думаю, що зараз головне питання міжнародної політики, чи наважиться Трамп робити якісь мирні ініціативи відразу після інаугурації або ж все ж таки буде чекати, коли наступ росіян повністю себе вичерпає і почнеться український наступ. Але доки Росія просувається, вона не вважає за потрібне вести переговори, або ж вимагає таку переговорну позицію, що абсолютно неприйнятна для Дональда Трампа», — обґрунтував представник Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
«За нами велика стіна європейської та американської індустрії. Можливо, ще бракує політичних рішень, але ресурс в України набагато більший за російський», — підсумував ексзаступник міністра оборони України Володимир Гаврилов. Всі учасники створення Консорціуму оборонної інформації згідні з тим, що Україна має використати всі ті переваги, які в неї є у справі відбиття російської агресії. Ці переваги, як зазначили експерти, пов’язані з українським суспільством і зв’язками із західними партнерами.
Запрошуємо послухати матеріал.
Олександр Савицький, Українська служба Польського радіо