Неспровокована війна РФ проти України завдала тяжкий удар по українській економіці, зруйнувала енергетику держави та справила вкрай негативні наслідки на демографічну ситуацію. Як наслідок, в державі відбулися несприятливі зміни галузевої структури, також це спровокувало зростання бідності населення та масштабну втечу найвразливіших категорій громадян за кордон. Проте Україна навіть під час війни вже демонструє спроможність набирати оберти і має всі підстави для здійснення економічного ривка, вважають українські економісти, підприємці та промисловці.
Одним із найтяжчих наслідків розв’язаної Росією проти України загарбницької війни став масовий виїзд українців за кордон, що спричинило дефіцит кваліфікованої робочої сили, посилення тенденції до скорочення населення держави та зростання бідності. За даними ООН, з 24 лютого по 30 вересня 2022 року з України виїхало 13,4 мільйона осіб, а повернулося лише 6,3 мільйона.
2024 року кількість українських мігрантів у світі становила 6,7 мільйона осіб, з яких 4,3 мільйона отримали тимчасовий захист в державах Єворосоюзу. 4,6 мільйона осіб були офіційно зареєстровані як внутрішно переміщені особи в Україні станом на грудень 2024 року. Експерт з міжнародних відносин, міжнародної логістики та інфраструктури Юрій Бережной зазначив, що окрім цього сталися вимушені переселення мас українців із зони бойових дій.
Збереження високих безпекових ризиків, на думку експерта, стало основною причиною значної кількості виїздів та відкладення повернення громадян в Україну. Іншою важливою причиною був брак роботи в Україні з огляду на глибокий спад економіки. 2024 рік характеризувався подальшим збільшенням міграційного відпливу українців за кордон. За даними НБУ, лише у третьому кварталі 2024 року кількість українських мігрантів зросла більш ніж на 200 тисяч осіб. Це, зокрема, спричинило тривале відключення електроенергії влітку 2024 року та інші небезпечні заходи.
За оцінкою Міжнародної організації праці, приблизно три мільйони українців працездатного віку залишаються за кордоном. Переважна більшість мігрантів, 90 відсотків, — це жінки та діти. При цьому 83 відсотки біженців мають вищу або незакінчену вищу освіту. А третина з них — це висококваліфіковані фахівці, 14 відсотків — це керівники підприємств або підрозділів підприємств, ще 14 відсотків — це підприємці, які до повномасштабного вторгнення мали свій власний бізнес в Україні.
«Відплив працівників має диспропорційний вплив на різні сфери зайнятості. Особливо він відчутний в торгівлі, освіті, охороні здоров’я та сфері послуг. Але це пояснюється якраз тим, що традиційно в цих галузях переважають жінки, які в більшості опинилися за кордоном», — сказав Юрій Бережной.
Нацбанк України прогнозує, що 2025 року продовжиться відплив мігрантів, очікується ще збільшення мігрантів на понад 200 тисяч осіб, а повернення може розпочатися лише з 2026 року. Попри економічні труднощі, дослідження українських економістів фіксує поступове зростання заробітних плат в України протягом цілого воєнного періоду. «Економіка гостро потребує кваліфікованих працівників, але їх не вистачає. Через це роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб залучити фахівців, навіть коли продуктивність праці не зростає так швидко, як хотілося б. В одних секторах економіки рівень зарплати зростає швидко, в інших залишається низьким», — зазначив Юрій Бережной.
Ще одна проблема — це зростання рівня бідності, яке стало одним із найтривожніших наслідків війни. За даними Світового банку, у 2024 році ситуація погіршилася, показник бідності досяг 35,8%. Особливо критична ситуація спостерігається в регіонах, тимчасово не підконтрольних українському уряду, де рівень бідності у 2023 році стягнув майже 67%. Війна значно поглибила існуючі демографічні проблеми. Це високий рівень смертності, у 2024 році зафіксовано 495 тисяч смертей. Також це втрати серед цивільного населення та військових. Офіційно підтверджена загибель 12 тисяч 654 цивільних осіб, серед яких 673 дитини. Україна має найвищий рівень смертності та найнижчу народжуваність у світі.
Окрім цих втрат, Україна переживає внаслідок російської збройної агресії ще й катастрофічне зменшення населення, сказав Юрій Бережной. За його словами, найбільше це зачепило такі категорії українських громадян, які і так були найменш захищеними верствами. І до них додалася ще й така вразлива категорія, як внутрішньо переміщені особи.
«Повномасштабне вторгнення призвело до безпрецедентного скорочення населення. Особливо вразливими виявилось внутрішнє переміщення осіб, ветерани, особи з інвалідністю, для яких житлова криза та економічна вразливість стали спільними викликами, що вимагають комплексного підходу та особливої уваги», — зазначив Юрій Бережной.
За його словами, станом на кінець 2024 року кількість офіційно зареєстрованих ВПО перевищила 4,6 мільйона осіб. Ще приблизно 6,7 мільйона залишаються переміщеними за межами України. Незважаючи на численні програми урядової і міжнародної фінансової допомоги, ВПО продовжують стикатися з серйозними проблемами. Це обмежений доступ до стабільної зайнятості й житлові проблеми.
Кількість ветеранів війни стрімко зросла за період повномасштабного вторгнення. Станом на липень 2024 року в Україні вже налічувалося 1,3 мільйона ветеранів війни. Основні проблеми, з якими стикаються ветерани, це матеріальне забезпечення, працевлаштування, реабілітація та житлові проблеми. Особливо це стосується певної категорії ветеранів, це ветерани ВПО, які втратили місце свого постійного проживання.
Війна призвела до значного зростання кількості людей з інвалідністю. За даними Міністерства соціальної політики, станом на 2024 рік в Україні нараховувалося близько трьох мільйонів людей з інвалідністю. Основні виклики для цієї групи населення — це економічна вразливість, обмежений доступ до працевлаштування і обмежений доступ до медичних послуг.
Літні люди становлять одну з найбільших та найвразливіших груп населення. Станом на січень 2025 року загальна чисельність пенсіонерів України становить 10,3 мільйона осіб. «А з урахуванням ВПО і тих українців, які опинилися в країнах Європейського Союзу та на тимчасово окупованих територіях, 10 мільйонів осіб — це третина від наявної кількості населення в Україні. 91% людей літнього віку, які є орендарями житла, витрачають більше третини, деякі й половини свого місячного доходу на житло», — сказав Бережной.
З початку вторгнення 79% молодих людей відчули негативні наслідки війни. Це зменшення або втрата доходу, втрата близьких, погіршення психічного здоров’я, втрата житла. Також вторгнення Росії мало значні негативні наслідки для жінок. Дослідження українських науковців демонструє, що в грудні 2024 року жінки становили 80,5% від загальної кількості зареєстрованих безробітних в Україні. Станом на 2024 рік жінки становлять 59% від загальної кількості ВПО і більше жінок, ніж чоловіків залежать від соціальних виплат.
В економіці найбільших втрат внаслідок російської війни проти України зазнала українська промисловість та енергетика, заявив експерт з морської логістики Віталій Кольченко.
«З початку російської агресії промислове виробництво в Україні зазнало нищівного удару, знизившись на 37% 2022 року. Індекс промислової продукції 2024 року становив близько 70% від показника 2021 року. Частка промисловості у ВВП знизилась з 18% на початку 2022 року до 12% на початку 2025 року», — розповив Кольченко.
За його словами, ця тенденція особливо помітна у споживанні газу. Якщо до війни промисловість використовувала більше як 10 мільярдів метрів кубічних газу, то зараз було лише близько чотирьох. Металургія, яка традиційно була однією з ключових експортних галузей України, втратила дві треті своїх виробничих обсягів. Хімічна промисловість просіла на 62% за 2022 рік. На повну потужність працює не більше 15% великих та середніх підприємств, які забезпечують майже 80% випуску хімічної продукції. На початок 2022 року в Україні було близько 4 тисяч підприємств хімічних галузей.
За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця сфера економіки втратила близько 6 мільярдів доларів США, повідомив Кольченко. Машинобудування, як він сказав, втратило 43% виробництва у 2022 році. Така ситуація склалася наслідок проблем з доступом підприємств до електроенергії. Разом з тим, державне, зокрема й оборонне замовлення сприяло збільшенню виробництва залізничних локомотивів і рухомого складу. Це свідчить про часткову адаптацію галузі до військових потреб країни. Загалом, за даними Київської школи економіки, втрати у промисловості України нараховують щонайменше 426 великих і середніх підприємств, які були пошкоджені або зруйновані.
Однією з причин такого стану промисловості є катастрофічні руйнування в енергетичному секторі. Загальні збитки енергетичного сектора України, за даними Світового банку, оцінюються майже в 93 мільярди доларів США.
Найбільших втрат зазнав електроенергетичний сектор, нафтовий сектор та газовий сектор. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у російській окупації опинились понад 18 гігават електроенергетичної потужності, зокрема найбільша в Європі Запорізька атомна електростанція. Понад 10 гігават було втрачено під час обстрілів. Як результат, загальне виробництво електроенергії скоротилось більше, ніж удвічі, повністю зруйновані Каховська та Дніпровська ГЕС, а також Зміївська, Трипільська ТЕС. Критичних пошкоджень понад 80% зазнали приватні теплоелектростанції.
«Російські війська фактично знищили всі нафтопереробні заводи на території України. Рівень збитків інфраструктури оцінюється у 176 мільярдів доларів, а загальні потреби, з урахуванням 10-річної перспективи відновлення, сягають понад 500 мільярдів доларів США. Близько 30% залізничної інфраструктури перебуває у постійному циклі пошкодження відновлення.
Збитки, завдані об’єктам громадського призначення, оцінюються майже в 1 мільярд доларів», — сказав Кольченко. Крім транспортної інфраструктури, в критичному стані перебуває водопостачання та санітарія. 8,5 мільйонів людей потребують доступу до базових послуг, нагадав він.
Попри такі втрати, українська економіка за три роки протистояння російській збройній агресії почала демонструвати ознаки пожвавлення, сказав український економіст і експерт аграрного ринку Денис Василенко. Він зазначив, що Україна витримала удар війни і продовжує її тримати, але стабілізація економіки відбувається повільними темпами.
«Ключовими макроекономічними дисбалансами, що були спричинені війною, стали стабілізаційні процеси, коли відбувається поєднання високої інфляції та низького рівня економічного зростання. А також структурна інфляція, зумовлена порушенням виробничих ланцюгів і зростанням витрат. Негативний торговельний баланс є тенденцією до погіршення», — вважає експерт. А критичне навантаження на державний бюджет через високі оборонні видатки і висока залежність від міжнародної фінансової допомоги створюють серйозні виклики для підтримки курсу гривні та забезпечення стійкості держави в умовах тривалої війни.
«Після падіння на майже 29% у 2022 році економіка відновилась десь приблизно на 5,5% по 2023. За підсумками 2024 року зростання, за даними Держстату, досягло приблизно 3%. Проте темпи економічного відновлення поступово сповільнюються. Відновленню економіки перешкоджають, перш за все, складна безпекова ситуація, нестача кваліфікованих працівників, російські обстріли енергетичної та критичної інфраструктури», — сказав Денис Василенко.
2025 року, за оцінкою МВФ, зростання ВВП становитиме лише близько 3%. Станом на початок 2025 року реальне ВВП становить лише 70% від довоєнного рівня. Жодного з галузі реального сектору за внеском торговельний баланс залишається стабільно негативним, з початку повномасштабного вторгнення. Експорт товарів зменшився із 41 млрд до 34 млрд доларів у 2023 році. Але потім зріс до близько 42% у 2024 році, це майже 15% приросту. Відновлення експорту у 2024 році було пов’язане саме з відкриттям українського морського коридору наприкінці 2023 року.
Водночас імпорт товарів постійно збільшувався з 55 млрд до 70 млрд у 2024 році, це майже на 30% за весь період. За даними Держстату, коефіцієнт покриття імпорту експортом для товарів знизився з 73% у 2022 року до 59% у 2024 року. Це свідчить про серйозні структурні проблеми в зовнішньоекономічній діяльності країни. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у 2024 році досягло приблизно 30 млрд доларів, що перевищило показники 2023 року.
«Ця ситуація створює системний тиск на валютний ринок України та підвищує залежність економічної стабільності від зовнішнього фінансування. Від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони. Такі видатки займають близько 50% бюджету. Майже всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги», — нагадав Василенко.
2022 року фактичні видатки на оборону становили 1,5 трлн грн або 32% від ВВП. 2023 року оборонні витрати знизились до 1,14 трлн грн, майже 18% від ВВП. 2024-й рік відзначився новим зростанням оборонних видатків — близько 1,7 трлн грн, майже 21% від ВВП. Бюджет на 2025-й рік демонструє подальше нарощування оборонних витрат до майже 26,3% прогнозованого ВВП.
«Висока частка оборонних видатків у ВВП України є безпрецедентною для мирного часу, але відповідає рівню витрат країни під час великих воїн ХХ століття. Трійка найбільших донорів України з 22 по 24 рік — майже 45 млрд доларів — це ЄС, 31 млрд доларів — від США, 12,4 млрд — від МВФ. Державний та гарантований борг України досяг майже 166 млрд доларів США, наближаючись до критичного рівня», — зазначив Денис Василенко.
Першою галуззю в Україні, яка почала подавати ознаки зростання, стало сільське господарство та експорт продовольства, що став чи не головним джерелом отримання державою валюти в межах міжнародної торгівлі, сказав Денис Василенко.
«2022 рік застав усіх у не дуже гарному становищі, і фермер був обмежений при вивозі експорту. Порти були блоковані, тому ми проклали нові шляхи в Європу, саме через західні кордони. І майже вже до кінця 2022 року відновили експорт, не такими темпами, як би воно хотілося через порти, але новий ланцюг поставок, розбудова західних кордонів завдяки допомозі США прискорили вивіз продукції аграрного сектору за кордон», — повідомив експерт.
Завдяки Європейському Союзу, який пом’якшив та збільшив дозволи вивезення зернової продукції, це допомогло Україні збільшити рівень експорту в країні. Уже працюють порти, тому експорт відновлено, нагадав він.
Це відновлення експорту та подальше зростання сільськогосподарських виробників в Україні матимуть свої обмеження в подальшому, зазначив експерт з морської логістики Віталій Кольченко. Проте він сподівається на ривок з боку українського сектору надання послуг в кіберсфері та інформаційних технологій, яка є другим за потугою успішним експортером та джерелом валюти для держави.
«Близько 20% сільськогосподарських земель перебувають під окупацією або зазнали серйозних ушкоджень. Понад 5 мільйонів гектарів українських земель заміновано або забруднено боєприпасами. Збитки агросектору перевищують 83 мільярди доларів», — повідомив експерт.
Він зазначив, що ІТ-сектор продемонстрував високу адаптивність у перший рік повномасштабної війни, але згодом почав відчувати негативний вплив. У 2022 році експорт ІТ-послуг стягнув рекордних 7,3 мільярди доларів, що майже на 6% більше за показник 2021 року. Однак у 2023 році український ІТ-сектор вперше в своїй історії припинив зростання, знизившись на 8,5%. Головними причинами стали сповільнення глобальної економіки, перебої з електроенергії, ризик мобілізації спеціалістів та небажання неземних компаній укладати нові контракти через підвищені ризики.
«Незважаючи на ці виклики, комп’ютерні послуги становлять 37,4% від загального обсягу експортованих послуг. А у загальній структурі експорту України сектор ІТ-посідає друге місце, поступаючись лише продовольчим товарам. Критичні втрати енергетичної інфраструктури створюють довгострокові виклики для відновлення ІТ-сектору після початкової стійкості, також з нею негативного впливу», — вважає Кольченко.
За прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку, за підсумками цього року валовий внутрішній продукт України зросте на 3,5%. Експерт з питань промисловості та виробництва Денис Корольов назвав п’ять пріоритетних напрямків для відновлення економіки України під час війни.
«Ми демонструємо стійкість, яку світ вивчає як феномен. Проте за цим стоїть складна реальність, уповільнення економіки, інфляційний тиск, загрози платіжного балансу та критичний рівень державного, на жаль, боргу. Наш бюджет досі значною мірою тримається на підтримці міжнародних партнерів та донорів. Але ми не можемо залежати від цього вічно», — заявив Денис Корольов.
Він вважає, що ключове завдання — зберегти макроекономічну стабільність, зменшити дисбаланси та підготувати фундамент для післявоєнного прориву. Для цього, на думку експерта, потрібно єднання, стримування інфляції та підтримка реального сектора економіки. «По-друге, податкова реформа, яка не задушить малий бізнес, а навпаки зробить його опорою і основою відновлення. Третє, енергетична незалежність. Четверте — відновлення економіки неможливе без реінтеграції військових, підтримки внутрішньопереміщених осіб та повернення кваліфікованих українців за кордон. П’яте, Україна повинна продавати не лише сировину, а товари з високою доданою вартістю», — заявив Корольов.
На його думку, Україна здатна не лише вистояти, але й перемогти не лише на полі бою. «Ми можемо побудувати нову економіку — справедливу, сильну і модерну», — підсумував експерт.
Олександр Савицький