У Ватикані відбулася зустріч президентів України і США Володимира Зеленського і Дональда Трампа. Обидва приїхали на церемонію прощання із Папою Римським. Президенти говорили просто в церковній обстановці — сидячи на двох стільцях, без помічників і міністрів.
«Хороша зустріч — один на один, встигли обговорити багато, сподіваємось на результат з усіх речей, які прозвучали», — заявив Зеленський.
«Зустріч була продуктивною», — наголосили у Білому домі.
Зустріч після складного політичного тижня, з неоднозначними заявами, емоціями, шантажами. 23 квітня мала відбутися зустріч у Лондоні за участі міністрів закордонних справ України, Франції, Британії і держсекретаря США. Мирний план, майбутня формула закінчення війни в Україні — головні теми.
Але зустріч у Лондоні не відбулася. Точніше, відбулася, але тільки на технічному рівні.
«Сполучені Штати відкликали фактично свою зустріч через те, що ще до зустрічі зрозуміли: потрібного рішення вони на цьому саміті не отримають. Після зустрічі в Парижі Сполучені Штати сподівалися, що тактика натиску, тиску на Україну і її європейських партнерів спрацює.
Були передані партнерам у Європі і Україні пропозиції, які пізніше американська адміністрація сама злила в засоби масової інформації. І було зрозуміло, що це не подобається не тільки Києву, але й європейським партнерам», — аналізує Марія Золкіна, голова напрямку регіональної безпеки та дослідження конфліктів фонду «Демократичні ініціативи».
«Що стосується визнання офіційного, я підкреслюю не політичного, а юридичного статусу якихось територій, як на мене це — непростий і доволі болючий крок для самого Вашингтона, оскільки таким чином запускається ефект доміно по всьому світові. І якщо Вашингтон тут намагається тиснути, то саме він буде винним.
Я думаю, що там є люди, які це прекрасно розуміють. Що стосується НАТО, то Трамп повторює постійно, що не бачить Україну в НАТО, щонайменше, на найближчу перспективу. Але ми прекрасно розуміємо, що Путін не вірить в ніякі гарантії», — підкреслює колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Яка ж логіка США? Навіщо вони роблять кроки, які фактично підіграють бажанням Росії, і ніякого закінчення війни в Україні взагалі не гарантують?
«Як на мене, подібні пропозиції — це очевидний привід, якого шукає Вашингтон, аби вийти із процесу. Вони наче кажуть: «Ми зробили все, що могли, надали величезну допомогу Україні. А вона невдячна, не хоче підписати вигідний договір». Те саме стосується Європи. США закидає їй брак підтримки щодо Криму», — так уважає Войцех Льоренс із Польського інституту міжнародних справ.
«Росія надалі хоче нейтралізувати центральну Європу, визнавши її територією своїх історично обґрунтованих безпекових інтересів. Як відомо, це була проблема, яку Росія виклала на стіл у грудні 2021 року перед вторгненням в Україну. Подібне мислення і надалі є у підсвідомості Москви, а тому треба це вибити з її голови», — каже професор Варшавського університету Роман Кузняр.
Із плану Трампа зрозуміло, чим поступається Україна. А от чим Росія? Майже нічим. Найнеприйнятніший момент з плану Трампа — визнання Криму російським. І на рівні ООН, і самі Сполучені Штати неодноразово заявляли, що юридично ніколи не визнають анексію Криму. Це небезпечний крок, бо стане прецедентом, який продемонструє — війною можна досягти будь-що. Міжнародне право буде зруйновано.
Повністю програму Тиждень слухайте в доданому файлі
Лариса Задорожна