«Весь світ думає над тим, як захистити підприємців і працівників від шоку, що його економіці приготував коронавірус. Уряди своїми рішеннями згори обмежили пропозицію товарів і послуг у багатьох галузях та секторах економіки, перевірками на кордонах ускладнили міжнародну торгівлю, а домашніми карантинами лімітували попит. Там, де працедавці і працівники не можуть нормально функціонувати, тягар (відповідальності за – ред.) підключення економіки до крапельниці політики беруть на себе. А ліки майже всюди такі самі, хоча пропорції складників різняться», - пише економічний оглядач Бартек Ґодуславський в часописі «Dziennik Gazeta Prawna».
У багатьох країнах приймаються багатомільярдні антикризові пакети, покликані гарантувати, безперечно, виживання, а не розвиток своїх економік. Німеччина, зокрема, згоджується на зростання державного боргу та готова пожертвувати на боротьбу з епідемією 10% свого ВВП. Схожих за своїми пропорціями витрат не уникнути теж в інших країнах ЄС. Також держави згоджуються на націоналізацію приватних фірм, що в наші дні розглядається радше як прагматичний крок.
Від кризи, що розгорається, потерпатимуть звичайні працівники. Чимало з них можуть просто втратити джерело свого прибутку. Одним з рішень, що дозволить зменшити викликане епідемією безробіття, є німецька програма Kurzarbeit. «У рамках цієї програми, - пояснює Бартек Ґодуславський, - фірми, що постраждають від кризи, можуть відправити своїх працівників додому або радикально скоротити години праці, а держава візьме на себе велику частину виплачуваної зарплатні. Німці користуються таким механізмом майже з початку ХХ століття, а в його ефективності вони могли переконатися під час кризи 2009 року». Такий німецький підхід перейняла низка інших країн, здебільшого в ЄС. Тому слід очікувати, що криза безробіття проявиться тут з меншою силою, ніж, наприклад, у США, де фірми легше звільнятимуть працівників, а допомога останнім з боку держави може обмежитися лише одноразовою виплатою, на яку уряд призначає 500 млрд доларів, - підсумовує аналітик.
А.М.