Повернення від росіян 1,5 млрд американських доларів переплати за газ не станеться автоматично. Польська нафтогазова компанія повинна готуватися до боротьби за гроші, – наголошує «Dziennik Gazeta Prawna».
Стокгольмський арбітраж після п’яти років судового процесу визнав, що ціни, за якими від листопада 2014 року Польща купувала російський газ, були завищеними.
«А це означає, що заднім числом ми можемо вимагати від Ґазпрому повернення переплачених коштів», – заявив у понеділок президент Польської нафтогазової компанії (PGNiG) Єжи Квєцінський. Однак вирок – це не платіжна вимога-доручення і, як визнав голова газової компанії, тепер вона повинна вимагати належних їй 1,5 млрд доларів. Це сума, яку обчислила польська сторона на підставі вироку та нової цінової формули.
Однак, за словами співрозмовників польського видання, не варто сподіватися, що російський газовий монополіст чесно перекаже гроші на рахунок PGNiG. Ґазпром у ситуації зменшення доходів та проблем з реалізацією Nord Stream 2 може не поспішати з оплатою Польщі. На додаток Варшава не мала «козиря», який мала Україна (потрібний Ґазпрому для транзиту до Європи), яка з великими труднощами виборола відповідну суму.
Видання нагадує, що Ґазпром виплатив українському Нафтогазу майже 3 млрд доларів у межах арбітражного процесу. Один вирок стосувався постачання газу, а другий – його транзиту. Російський концерн зробив це у межах пакетної угоди щодо транзиту газу територією України. Це сталося після багатьох правових боїв і після того, як Нафтогаз відкрив виконавчі провадження щодо активів Ґазпрому у Швейцарії, Люксембурзі, Нідерландах та Великій Британії.
«Тактика захоплення активів, як показує український приклад, може бути ефективною, але потрібно почекати на першу реакцію Ґазпрому», – сказав «DGP» голова правління PGNiG Пйотр Возняк. На його думку, відшкодування можна стягнути з кожної поточної оплати за решту об’ємів газу у межах Ямальського контракту. Однак, за словами Возняка, погляд, що ці постачання будуть у такому випадку постійними, є ризикованим. Він додав, що попередня практика Ґазпрому показує, що за подібних нагод росіяни намагаються отримати якісь поступки, наприклад, допуск до газових інвестицій у даній країні, або черговий контракт.
Т.А.