«Поки існує режим Лукашенки, для багатьох емігрантів повернення на батьківщину є неможливим. „Колгоспний диктатор” не терпить опозицію», - читаємо у статті «Білоруси у вигнанні» в газеті «Gazeta Wyborcza».
10 липня минуло 26 років від початку правління Аляксандра Лукашенки. Відтоді в Білорусі мало що змінилося: той самий режим, той самий рівень життя. Однак виросло нове покоління, яке бореться за зміни, живучи при цьому за межами країни, - пише видання.
Відомі політики, активісти та журналісти почали виїжджати з Білорусі ще у середині 1990 років. Найвідомішим з них є Зянон Пазьняк, засновник партії Білоруський народний фронт (БНФ). Його вважають відкривачем братських могил жертв НКВД у Куропатах, де спочиває приблизно 250 тисяч жертв сталінських репресій. Попри те, що вже 24 років він перебуває на еміграції у Польщі та в США, де отримав політичний притулок, він надалі є ключовою постаттю опозиції, - читаємо у статті.
Як зауважує авторка статті, кожні наступні вибори президента у Білорусі, починаючи з 1996 року (жодна міжнародна спільнота не визнали їх вільними та демократичними), змушували політичних діячів виїжджати за кордон. До найбільшої хвилі еміграції з Білорусі – до Вільнюса, Варшави, Праги, Санкт-Петербургу - призвели грудневі вибори у 2010 році, - нагадує видання.
Щороку, не вірячи у можливість швидких змін, дедалі більше молодих білорусів виїжджає за кордон. Аполітичне покоління, яке виростало за часів Лукашенки, радше хоче втекти від цього режиму, ніж змінювати його.
Але є й такі, котрі надалі хочуть боротися, попри те, що перебувають на еміграції. Наприклад, 21-річний блоґер Nexta – Сцяпан Пуціла. Нині він живе у Варшаві, але має реальний вплив на ситуацію у Білорусі. Його називають «голосом молодого покоління».
За каналом Сцяпана у соціальній мережі Telegram під назвою NEXTA Live стежить понад 300 тисяч осіб. На 95 відсотків його наповнюють інформацією, що надсилають співвітчизники, яку блоґер уважно фільтрує та перевіряє. Саме завдяки NEXTA Live можна дізнатися про наступні протести та інші важливі сторони білоруського опору.
«У Білорусі немає блоґера, який не зіткнувся з репресіями з боку влади. У будь-яку мить тебе може затримати міліція і висунути обвинувачення. Ти не доведеш своєї невинуватості, оскільки немає вільних судів », - говорить Сцяпан.
У Білорусі йому загрожує небезпека. Там влада звинуватила білоруса у шпигунстві, образах президента, екстремізмі та дискредитації Республіки Білорусь. «Через цю особу (Лукашенка – ред.) я не можу повернутися на батьківщину. Власне кажучи, я ніколи не називав його президентом. Адже президента вибирають», - каже він.
За офіційними повідомленнями, від початку виборчої кампанії (у травні) за ґратами у Білорусі опинилося 25 політичних в’язнів. А за словами незалежного білоруського телеканалу «Белсат», у 2019 році з Білорусі виїхала майже 21 тис. осіб, у 2018 – понад 15 тис., а у 2017 – 15 тис.
Т.А.