Рівно сім років після окупації Криму Росією та введення санкцій Москва намагається переконати, що обмеження для неї не є проблемою, але цифри свідчать про інше, читаємо на шпальтах «Dziennik Gazeta Prawna».
Видання пише, що найпростіший спосіб відстеження ефективності обмежень – аналіз даних про рух у дев’яти кримських портах у Євпаторії, Ялті, Керчі, порті Крим, Севастополі та Феодосії. Газета нагадує, що вже 30 квітня 2014 року українці офіційно закрили морські прикордонні пункти спільно з пунктами митного контролю, а 16 червня була призупинена робота самих портів. Уже тоді росіяни були їхніми фактичними господарями, але офіційне закриття міжнародно визнаним власником дозволило внести до чорного списку судна, які, попри це, заходили би в окуповані кримські порти.
Як пише видання, фактична блокада Криму пов’язана не тільки з українськими, але також з американськими та євросоюзними санкціями і щороку вона стає ефективнішою. Рух у місцевих портах відстежує Інститут чорноморських стратегічних досліджень у Києві та редакція «Black Sea News». Газета зауважує, що їхні дані не враховують суден, що були у кримських портах у момент анексії, російських суден і тих, що входили тільки для того, аби перечекати погані погодні умови. Однак дедалі частішими є ситуації, коли екіпажі суден вимикають навігаційні приймачі, що дозволяють стежити за ними.
Проте, як читаємо у статті, зі зібраних даних випливає, що число заходів у порти постійно зменшується. Ще у 2014 році, коли тільки формувалася санкційна політика України та Заходу, було зареєстровано 85 таких випадків (до 18 березня). Наступного року їх було вже 55, а в 2020 році це число зменшилося до 11. Серед «перехоплених» суден переважали ті, що належали турецьким компаніям – 44 відсотки, 30 відсотків суден мало євросоюзних власників, в основному з Греції та Румунії. Було теж 7 суден, що належали компаніям із осідками на континентальній Україні.
Як дізнаємося зі статті, у 2019-2020 роках переважали вже судна, що належать власникам з держав Близького Сходу, які не долучилися до санкцій, або – випадок Сирії Асада – під тиском Москви визнали анексію Криму. Виховний результат ще ліпше видно, якщо проаналізувати прапори, під якими судна заходять до портів Криму (зазвичай вони не відповідають державам реєстрації власника судна). Італійський прапор востаннє там бачили у жовтні 2014 року, турецький – у квітні 2015, а грецький – у липні 2015. Видання додає, що все більшу роль відіграють судна із трикольоровим прапором Сирії, лідер якої за військову допомогу Кремля синхронізує з ним свою закордонну політику.
«DGP» звертає увагу на слова експертів, які пишуть, що «на зменшення у 2017-2019 роках числа суден, що порушували кримські санкції, вплинула діяльність постійного представника України при Міжнародні морській організації, що працює у складі посольства України у Великій Британії». Дипломати намагаються інформувати світові реєстраційні органи про випадки порушення фактичної блокади півострова. Результатом стало позбавлення 54 суден їхніх прапорів.
Т.А.