Якщо режим у Мінську не звільнить політичних в'язнів (а їх уже 325) і не розпочне переговори з опонентами, то 27 квітня проти провідних білоруських підприємств введуть санкції США. І це стовпи білоруської економіки: нафтова компанія «Бєлнєфтєхім», «Нафтан» (нафтопереробний завод), «Бєлшина» (виробник шин), «Гродно Азот» (найбільший у країні виробник азотних добрив) та кілька інші державних підприємств, пише Руслан Шошин на шпальтах видання «Rzeczpospolita».
Він додає, що у середу Державний департамент оголосив про відновлення суворих економічних санкцій, запроваджених у 2006 році тодішнім президентом США Бушем після жорстокого придушення післявиборчих протестів.
Як читаємо, громадянам США заборонено укладати будь-які економічні чи фінансові угоди із санкційними білоруськими компаніями, і всі американські рахунки та майно цих корпорацій будуть заблоковані. «Звичайно, у цих компаній будуть серйозні проблеми з міжнародними операціями з доларами, але не тільки. Наприклад, компанії в Європейському Союзі серйозно подумають, чи укладати угоди з суб'єктами, проти яких вводять санкції США. Перш за все тому, що в американських платіжних системах завжди існує ризик блокування таких операцій», - говорить польському виданню білоруський економіста Алесь Алєхновіч, представник економічних реформ у вільнюському офісі лідерки білоруської демократичної опозиції Світлани Ціханоуської.
«Коли я працював у консалтингових корпораціях, історію компаній завжди перевіряли, і якщо проти якоїсь застосовувались санкції, це означало, що вона була „токсичною”. Це пов'язано з високим ризиком. Я пам'ятаю, що після 2014 року американці ввели санкції проти, серед інших, російських банків та підприємств, це суттєво обмежило співпрацю з російськими компаніями», - каже співрозмовник газети.
«Якщо санкції США наберуть чинності, вони стануть найсерйознішим ударом по режиму Лукашенки, якого він зазнав від Заходу після президентських виборів у серпні. ЄС також запровадив санкції проти кількох білоруських державних підприємств. Але жодне з них не пов’язане з ринком ЄС. Це не випадково, адже на карту поставлено інтереси компаній у ЄС», - говорить «Rzeczpospolita» добре поінформований співрозмовник.
Натомість у Києві рішучість американської влади щодо мінського режиму розглядають ширше в контексті зростаючої напруженості між Вашингтоном та Москвою. У середу державний секретар США Ентоні Блінкен у телефонній розмові зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою говорив про підтримку Вашингтоном територіальної цілісності України в умовах «триваючої агресії Росії на Донбасі та в Криму». Не випадково на того ж дня газета The New York Times повідомила, що Росія зосередила додаткових 4000 солдатів на українських кордонах. Вже кілька днів українські військові застерігають, що контрольовані Росією сепаратисти порушують режим припинення вогню.
«У травні та червні відбудеться ключова фаза маневрів НАТО Defender Europe 2021, зокрема в Чорному морі. З цим може бути пов'язана зростаюча присутність росіян на кордонах України. Вони також готуються до спільних, великих білорусько-російських маневрів Запад 2021. Тож не виключено, що нам також готують якесь свинство», - каже Олексій Арестович, колишній офіцер військової розвідки та член української делегації в контактній групі з врегулювання ситуасції на Донбасі. «Світ охоплений не холодною війною, а крижаною війною, яка може стати гарячою у будь-яку хвилину», - додає він.
Т.А.