Російська армія демонстративно скупчується на кордоні з сусідом, а українці не переймаються, - пише на шпальтах «Rzeczpospolita» Анджей Ломановський.
Автор нагадує, що у Росії анонсували військові навчання усіх видів військ у всіх військових округах, стягуючи на кількох напрямках, серед іншого, також підрозділи до кордонів України.
Група слідчих журналістів Conflict Intelligence Team вважає, що скупчення російських підрозділів на кордоні з Україною є найбільшим від 2014-2015 років, коли російська армія активно брала участь у боях з українською армією. Журналісти теж застерегли, що дислокація російських військ має скоріше наступальний, аніж оборонний характер.
Водночас у CIT вважають, що «підготовки до безпосереднього вторгнення Росії в Україну немає, а переміщення військ мають залякати українських лідерів, а також перевірити реакцію нової американської адміністрації».
І Вашингтон, і НАТО вже чітко дали зрозуміти, що вони підтримують «цілісність української території», а російська загроза стала приводом для першої телефонної розмови президентів США та України, - нагадує публіцист.
Але, за словами автора, українські військові аналітики вважають, що це не зменшило загрозу нападу Росії. «Головною військово-політичною метою Кремля щодо України є підтримка (або, можливо, відновлення) повного контролю над територією нашої країни. (...) А це означає, що російсько-українська війна за певних умов не тільки можлива, але й досить ймовірна», - ствердив виданню український полковник Костянтин Машовець.
Однак, аналізуючи російські військові документи та дії армії Кремля за останні роки, він дійшов висновку, що поточна концентрація не була передбачена нею. «Перша умова - заскочити. На наших кордонах не буде початкової та великої концентрації військ. Удар буде нанесено засобами прецизійної керованої зброї, розгорнутими за межами враження засобів нашої армії», - сказав він.
Військовий вважає, що ще до такого нападу на територію України «проникнуть диверсійні групи російських спецслужб», а ціллю високоточної зброї будуть у першу чергу «політичні та військові лідери нашої країни». По-друге, це будуть військові цілі, а потім «добивання того, що залишилося від нашої армії».
Однак на найважливіші промислові об'єкти (включаючи атомні електростанції), на погляд військового, нападу не буде, оскільки «агресор буде сподіватися використовувати їх для своїх цілей якомога швидше після закінчення боїв».
Завершальним етапом суто військової операції буде створення «тимчасового уряду» та його легітимація, наприклад шляхом проведення «чесних виборів» російськими спецслужбами. (...) Однак виключається безпосередня окупація та контроль території України російськими угрупуваннями. Швидше за все, це буде виконуватися угрупуваннями «тимчасового уряду», що складаються з тих громадян, які перейдуть на бік ворога, підсумовує він.
Водночас незалежні російські аналітики також вважають, що наразі немає загрози вибуху відкритого конфлікту, і що все, що відбувається, є великим кремлівським театром. «Великої воєнної операції проти України можна були б очікувати цього літа, коли дефіцит води в Криму стане справді катастрофічним», - говорить російський військовий оглядач Павел Фельґенґауер.
Водночас віцепрем’єр з реінтеграції тимчасово окупованих території Олексій Резніков шанси вибуху війни оцінив мінімально. Він вважає, що все це елемент гібридної та інформаційної війни, створення напруженості для привертання на себе уваги, як це робить Росія, намагаючись змусити інших до розмов із нею.
Т.А.