«Dziennik Gazeta Prawna» публікує інтерв'ю з Лєшеком Шерепкою, дипломатом, послом Польщі в Білорусі в 2011-2015 роках. На запитання, чи є відповідною реакція Євросоюзу на перехоплення літака з білоруським опозиціонером Раманом Пратасєвичем у вигляді санкцій і заборони польотів, Шерепка відповів: «Заборона на повітряний рух з Білоруссю вдарить, у першу чергу, по білорусам. Уже нині діють обмеження при перетині сухопутного кордону. Якщо європейські авіакомпанії будуть пристосовуватися до заборони, а „Белавії” заборонять приземлятися в європейських аеропортах, то у білорусів виникнуть проблеми з тим, щоб вирватися з країни. Така політика на руку Лукашенці. Він хоче, щоб люди слухняно сиділи по домівках і робили те, що їм велять, а не бродили по світу. Білорусам потрібно полегшити контакт з Європою, а не перешкоджати йому».
Лєшек Шерепка також зазначив, що у більшості європейських країн немає жвавих відносин з Білоруссю, і що їхні літаки не літають в Білорусь. На думку польського дипломата, результативними санкціями були б ті, які вдарили б по значущим для білоруського бюджету позиціях: наприклад, заборона на закупівлю нафтопродуктів, обмеження дорожнього транзиту через Білорусь. «Але Європа повинна зробити це солідарно», - сказав дипломат Лєшек Шерепка в інтерв'ю виданню «Dziennik Gazeta Prawna».
Натомість на шпальтах «Rzeczpospolita» читаємо, що після понеділкового рішення Європейського Союзу Білорусь майже повністю відрізана від вільного світу. «Летовища для білорусів було єдиним вікном на Захід, оскільки сухопутні кордони Мінськ закрив зі всіма, крім Росії, сусідами», - читаємо у статті.
«Білоруси, котрі навчаються або працюють у Польщі, чи в інших країнах ЄС можуть виїхати з країни раз на пів року. Офіційно такі правила діють з приводу пандемії. Тепер вони не зможуть полетіти теж в Україну, яка приєдналася до бойкоту. Від запланованого на 31 травня відкриття авіасполучення з Мінськом відмовився навіть Казахстан», - пише газета.
«Європейці нанесли фінансовий удар по мінському режиму. Щороку на управлінні польотами приблизно 300 тисяч літаків, котрі транзитом пролітали над Білоруссю, Мінськ заробляв до 70 млн доларів США», - відзначає видання.
Водночас банкрутство загрожує теж національному перевізнику «Белавіа». Як нагадує «Rz», від початку війни в Україні ця авіакомпанія позиціонувала себе транзитний перевізник, передусім для українців та росіян, котрі відвідають свої країни (Київ від 2015 року зупинив авіасполучення з Росією).
Тим часом Лукашенка засуджує своїх опонентів до багаторічних термінів ув’язнення, а жертви його режиму подають на нього до європейських судів, читаємо у «Rzeczpospolita».
Водночас, як читаємо у ще одній статті на цю тему у виданні «Dziennik Gazeta Prawna», після того, як білоруська влада змусила приземлитися у Мінську літак авіакомпанії Ryanair та затримала журналіста і громадського активіста Рамана Пратасєвича, слідство у цій справі відкрили прокуратури у Литві та Польщі. За словами речника Національної прокуратури Польщі, провадження пов’язане із використанням підступу та погрози з метою захоплення контролю над повітряним судном і позбавлення волі його пасажирів (супроводжувати пасажирський лайнер до Мінська Лукашенка відправив бойовий винищувач – ред.).
Як читаємо, деякі польські експерти вважають навіть, що інцидент потрібно визнати актом тероризму, що підлягає польській кримінальній юрисдикції. А все тому, що ці дії скоєно на польському повітряному судні – нещасливий літак належить компанії Ryanair Sun, що є польською дочірньої компанією ірландського лоукостера.
А тим часом наступні авіакомпанії з починають оминати повітряний простір Білорусі, а тому дедалі реальнішим стає повне закриття неба над Білоруссю, чого вимагає влада трьох країн Балтії. Білоруський простір можуть визнати «небезпечним для міжнародних польотів», що, безумовно, стане сильним економічним ударом для Мінська.
«Dziennik Gazeta Prawna», «Rzeczpospolita»/Т.А.