Росія тисне на Європу, щоб вона дозволила якнайшвидше запустити Nord Stream 2. Утім противники проєкту не складають зброї, читаємо на шпальтах «Dziennik Gazeta Prawna».
«Явне несхвалення нещодавнього рішення адміністрації Джо Байдена заморозити санкції проти оператора газопроводу Nord Stream 2 AG та його президента Маттіаса Варніґа, колишнього офіцера Штазі та друга Путіна, поплило у п'ятницю із Палати представників США. Конгресмени, які засідають у фінансовому комітеті, одноголосно проголосували за поправку до бюджету Державного департаменту, метою якої є усунення можливості призупиняти обмеження», - пише газета.
За словами видання, американські конгресмени розуміють, що боротьба за Nord Stream 2 вступає у свою вирішальну фазу. І додає, що ще одним сигналом у цьому питанні є той факт, що Ґазпром не забронював додаткові потужності для транспортування газу через Польщу та Україну. Інформацію про відсутність на вчорашньому акціоні бронювань на річну потужність «Ямалу» підтвердила «DGP» польська компанія-оператор Gaz-System.
На думку експерта Шимона Кардася із варшавського аналітичного центру Осередок східних студій (OSW), відсутність пропозицій Ґазпрому на щорічних аукціонах свідчить, що концерн очікує швидкого запуску нового газогону.
Натомість за словами Аґати Лоскот-Страхоти із OSW, невідомо, чи ініційовані в Палаті представників положення насправді загрожуватимуть NS2. Як переконує експертка, для цього потрібна підтримка всього Конгресу, однак він йде на канікули. Вона додає, що закон, до якого вписано поправку, набуде чинності в 2022 році, а до того часу газогін можуть завершити. «Але надпартійний характер цього жесту і факт, що ця ініціатива вийшла від пропрезидентської більшості, - це безсумнівно однозначний сигнал, що перешкодить Байдену приховати конфлікт у цій справі», - відзначає вона.
Видання зауважує, що про побоювання Москви за проєкт можуть свідчити її найновіші нервові рухи. Передусім йдеться про скручування газового вентиля для Європи, що збільшує ціну на сировину. «Американський скраплений газ пливе нині передусім до Азії, бо там ціни вищі. Ніхто не говорить, що Росія не дотримується зобов’язань щодо ЄС, але очевидно не квапиться здійснювати додаткові постачання за нинішніх умов збільшеного попиту, а тим часом рівень запасів у європейських газосховищах є найнижчими за багато років», - зауважує Лоскот-Страхота. Вона пояснює, що такі дії вважають елементом тиску на Європу, аби вона дозволила швидко завершити NS2.
«Росії залежить на часі, бо вона бачить, що питання санкцій проти газогону залишається гарячою темою в американській внутрішній політиці. Вона може побоюватися змін після вересневих виборів в Німеччині, що, ймовірно, посилять впливи скептичних щодо NS2 Зелених. З подібних міркувань на швидкому компромісі у справі NS2 залежить канцлерці Меркель та президенту Байдену», - вказує Лоскот-Страхота. Експертка зазначає, що американсько-німецькі домовленості щодо цього питання можуть завершитися вже цього місяця, під час запланованого візиту Меркель до Вашингтону.
За інформацією Bloomberg, головним стовпом домовленостей Берліна та Вашингтону можуть бути інвестиції в Україні та відшкодування за можливу втрату вигоди за транзит російського газу.
Однак, як наголошує Аґата Лоскот-Страхота, противникам російсько-німецького проєкту можуть посприяти маніпуляції постачанням газу для Європи, що суперечать запевненням Росії, нібито вона є «стабільним, раціональним партнером». Крім того, прихильності європейської громадської думки може теж завадити дедалі більше розуміння ролі газової інфраструктури у глобальному потеплінні. На додаток, у США м’яку позицію адміністрації щодо пріоритетного проєкту Кремля може бути важче захистити після уже чергової атаки російських гакерів, котрі нещодавно завдали удару по щонайменше 200 американських IT-компаніях.
«Подібні події та тиск американського Конгресу свідчать, що буде важче просувати фіктивний компроміс, який не гарантуватиме відповідним чином інтересів України та інших країн Центрально-Східної Європи», - каже Лоскот-Страхота виданню «Dziennik Gazeta Prawna».
А тим часом президент Польщі Анджей Дуда вкотре гостро розкритикував Nord Stream 2. «Цей газогін влаштовує російсько-німецькі інтереси, водночас загрожуючи інтересам Європейського Союзу та України. Тому Польща диверсифікує постачання газу, аби не бути залежною від Росії», - сказав він в етері телеканалу TVP Info. Він зазначив, що якщо виникне така необхідність, то Польща будуватиме додаткові газові термінали у Ґданську.
Dziennik Gazeta Prawna/Т.А.