Незважаючи на значний спротив Німеччини, в Європі помітна тенденція розвитку атомної енергетики. Все більше країн ЄС декларує нові інвестиції в цій сфері. Про це пише німецький економічний щоденник «Handelsblatt».
Переломним був 2019 рік, коли Урсула фон дер Ляєн оголосила, що ЄС повинен досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, – нагадує газета. «Тепер знову з’явився спір, який, здавалося, вже давно подолали: чи повинні ми рятувати клімат за допомогою ядерної енергії? А якщо так, то чи на відкриття нових атомних електростанцій та дослідження в цій сфері повинно призначатися євросоюзне фінансування?»; як читаємо, Німеччина – проти, а Франція – за.
У 2019 році думки в ЄС на цю тему були збалансовані. «Зараз усе більше країн ЄС декларує відкриття на нові інвестиції в цій сфері. Адже під час виробництва атомної енергії немає викидів CO2», – підкреслює «Handelsblatt».
У середині жовтня десять євросоюзних держав під проводом Франції опублікувало проядерну декларацію: Фінляндія, країни Вишеградської групи (Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина), а також Словенія, Хорватія, Румунія та Болгарія. Можливість відкрити більше атомних електростанцій розглядають Нідерланди. Естонія – вперше в своїй історії – також готується будувати АЕС, хоча «країни Балтії досі вважалися скептичними стосовно ядерної енергетики», – нагадує «Handelsblatt». Як пише видання, все вказує, що Франція крок за кроком виграє це змагання.
Подібну тенденцію видно і за межами ЄС. Такі країни як США, Канада, Велика Британія, Японія та Південна Корея також поставили собі за мету досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, а Китай, Росія та Саудівська Аравія хочуть це зробити до 2060 року. «Крім використання відновлюваної енергії, всі ці країни спираються на ядерну енергію. (…) Більшість із них хоче будувати більше електростанцій», –підкреслює газета і зазначає: «Завдяки цьому технологічні перегони за ядерну енергетику майбутнього почалися вже давно. Китай намагається зайняти позицію світового лідера в цій сфері і вже експортує свої технології».
«Handelsblatt» пише про «багато серйозних аргументів проти ядерної енергетики», серед яких – проблема безпеки електростанції та відходів. За підрахунками Інституту хімії Макса Планка, аварія реактора трапляється статистично раз на 10-20 років, але чим більше у світі постає атомних електростанцій, тим більше цей період скорочується.
Також досі немає відповідного сховища ядерних відходів. Будується лише один – на віддаленому острові, який належить Фінляндії. Швеція знайшла відповідне місце, але ще не почала будови. «Німеччина поставила собі за мету визначити відповідне місце до 2038 року і закопати там свої ядерні відходи до 2050 року. Але є думки, що цей графік нереальний, і що пошуки триватимуть у 21 столітті», – відзначає газета.
Без державної допомоги атомна енергетика не була б економічно вигідною. «Немає жодної страхової компанії, яка була б готова повністю застрахувати АЕС від аварії реактора. Позбуватися ядерних відходів – також справа держави. Якби енергетичні компанії мали оплачувати це самі, а витрати переклали б на споживачів, атомна енергетика стала б збитковою», – зазначає «Handelsblatt».
Прихильники атомної енергетики звертають увагу на технологічний прогрес – в АЕС нового покоління не повинно бути можливості розплавлення активної зони, також там менше ядерних відходів, а ті, які є, повинні підлягати енергетичному рециклінгу.
«Наразі немає приводу будувати звичайні атомні електростанції замість вітрових турбін або сонячних ферм. Проте, видно, що найбільші світові гравці зробили ставку на ядерну енергетику. Німеччина повинна уважно стежити за цими дебатами та новими технологіями, які стосуються реакторів. У протилежному випадку надто великим був би ризик не помітити цей стратегічно важливий розвиток технології, на шкоду Європі», – підбиває підсумки «Handelsblatt».
energetyka24.com/)/Н.Б.