Видання наводить приклад кібератаки на інформаційні системи білоруської залізниці, що здійснила група, яка ідентифікує себе як «Білоруські Кіберпартизани». У межах операції вони зашифрували сервери та висунули вимогу звільнення політичних в’язнів та припинення перевезення російських військ територією Білорусі. Це вперше, коли кібератаку типу ransomware (шкідлива програма, що встановлюють з метою викупу – ред.) було застосовано таким чином, зауважує польська газета.
«Партизани – це так звані гактевісти (від слова гакер та активісти – ред.), люди, котрі використовують навички вправного переміщення у кіберпросторі для реалізації «добрих» цілей (наприклад, боротьба з режимом). Звісно, у Білорусі працюють також гакери з іншого боку барикад. Така група пов’язана із білоруськими спецслужбами. «Ghostwriter, що стояв за нещодавніми кібератаки на українські урядові портали. На комп’ютерах висвітилося повідомлення ламаною польською мовою із розрахунком на розпалювання ворожості до Польщі», нагадує газета.
Утім, як зазначає видання, наслідки атаки Ghostwriter не були серйозним. Гіршою була ще одна, паралельна кібератака на урядові сторінки у середині січня, що здійснила інша група гакерів. Операція відбувалася під приводом змушення до викупу, але факт, що використане у ній програмне забезпечення («WhisperGate») могло також усувати дані із твердих дисків, показує, що справжньою ціллю було знищення систем, а не заробіток. Фахівці із кібербезпеки не впевнені, хто стоїть за цією атакою. Частина вказує на гакерів з групи Cozy Bear, інші вказують на групу Sandworm. Обидві пов’язані із російською розвідкою.
Як підкреслює «DGP», Cozy Bear і Sandworm вже тривалий час з’являються у контексті змагань Заходу зі Сходом у кібепросторі. Представники першої групи, серед іншого, опублікували електронні листи Демократичної партії перед виборами в 2016 році та викрали дані про вакцини проти Covid-19. Друга вже давно на приціл взяла Україну: атакувала її енергетичну мережу та здійснила атаку з використання програмного забезпечення Not Petya.
При цьому, як зауважує газета, Захід у своєму підході є значно стриманішим. Північноатлантичний альянс тільки в 2014 році серйозно взявся за кіберпростір. Газета теж нагадує, що тільки на саміті НАТО у Варшаві Альянс визнав кіберпростір театром дій, на якому НАТО мусить захищатися так само ефективно, як у повітрі, на суші та на морі.
Але ще в 2008 році у Таллінні почав діяти союзницький Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence, що має сприяти поліпшенню навичок у питаннях кібероборони. Центр проводить щороку вишколи, під час яких їх учасники навчаються захищати критичну інфраструктуру.
Тим не менш, як продовжує видання, серед союзників НАТО є розбіжності у сприйнятті наступальних дій у кіберпросторі. «Розбіжності у кіберполітиці держав НАТО є проблематичними. Союзники не погоджуються як щодо цілей кіберполітики, так і способів та засобів для їх досягнення», - пишуть експерти.
«Dziennik Gazeta Prawna»/Т.А.