Росія постійно тримає свої понад 100-тисячні окупантські війська на кордоні з Україною. Ймовірність початку нової повномасштабної війни надалі висока, про що може свідчити, серед іншого, продовження нагромадження російських військ біля кордонів з Україною, а також перекидання підрозділів з Росії в Білорусь та заплановані на 10-20 лютого військові навчання білоруської та російської армій на території Білорусі.
Колишній міністр оборони Польщі Антоні Мацєревич вважає, що Україні загрожує вторгнення з боку Росії. Депутат Права і справедливості на хвилях Польського радіо 24 наголосив, що можливий напад російських військ має розбити Україну:
«Ми говоримо не про війну між Росією і Україною, а про напад, про жорстку агресію проти України. Про таку агресію, незаперечною ціллю якої, незалежно від її можливих масштабів, є знищення, розбиття України, спричинення внутрішнього конфлікту та дезінтеграції України».
А генерал броні Боґуслав Самоль, директор Інституту військової стратегії Академії воєнного мистецтва сказав, що якщо Росія не зможе підпорядкувати Україну дипломатичними чи економічними засобами, то можна очікувати ескалації військової діяльності.
На хвилях Польського радіо 24 генерал Боґуслав Самоль зазначив, що однією з цілей Путіна є подальше захоплення Донбасу та контроль над маршрутами постачання до Криму:
«Якщо росіяни не досягнуть очікуваних цілей у розмовах із Заходом, то, згідно із російською доктриною Ґєрасімова, Росія може вирішити здійснити неглибокі напади на місця, які цікавлять владу в Москві. Росіяни будуть досягати обмежених політичних цілей, а для них обмеженою політичною метою є завоювання Донбасу та з’єднання його з Кримом. З іншого боку, повна політична мета, якої буде важко досягти, — це підпорядкування собі всієї України».
За словами генерала Боґуслава Самоля, росіяни також можуть спробувати відрізати Україну від Заходу, вдаривши з території Білорусі:
«У південному напрямку на Луцьк та Львів, бо той регіон нині погано захищений українською армією, аби відрізати Україну від кордонів Заходу, від кордону з Польщею, через який йде допомога для України. Росіяни не обов’язково можуть спочатку вдарити по Києву, але якщо вони завдадуть удару у південному напрямку, вздовж західного кордону, Україна буде відрізана від Заходу».
Генерал Боґуслав Самоль також висловив стурбованість тим, що певною мірою військова ескалація конфлікту неминуча. Росіяни можуть вирішити розпочати зосереджені атаки, спрямовані як на військове, так і на економічне ослаблення України.
Політолог, історик, професор Лодзького університету Пшемислав Журавський вель Ґраєвський на хвилях Польського радіо 24 погодився, що ситуація й надалі є дуже напруженою, натомість все ще не можна виключити, що це все ж блеф з боку Росії:
«Не забуваймо, що Росія значно слабша за НАТО і очікування, що вона розв’яже великомасштабну війну є здогадкою, що особи, котрі приймають рішення у Росії, втрачають раціональність. На жаль, як історик, мушу наголосити, що історія людства сповнена прикладів абсолютно ірраціональних рішень держав – на додаток здавалося б дуже серйозних – які призвели до величезних збройних конфліктів. Складною є система прийняття рішень, особливо в диктатурах, де ланцюг прийняття рішень короткий і запобіжників мало – жодні парламенти чи інші органи не в змозі зупинити головну особу, яка приймає рішення, якщо його картина світу викривлена. І тут рішення приймаються на основі картини реальності, а не самої реальності. А ця картина, що створювалася тривалий час на основі сигналів із Заходу, є картиною слабкості в очах Росії, у якої може бути спокуса думати, що якщо не зараз, то коли. Тобто коли лідерство США є слабким, коли був демонстративний показ слабкості під час повернення американських військ з Афганістану, коли Франція та Німеччина постійно надсилають сигнали про домовленості з Росією. До цього слід додати теж відмову постачання Україні зброї, Nord Stream 2, спільний із Росією запуск супутників, зокрема французьких військових, російськими ракетними носіями. Все це сигнали слабкості, що протягом року надходили до Москви, які означають, що вона не конче всерйоз сприймає погрози Заходу».
Пшемислав Журавський вель Ґраєвський переконаний, що справжньою ціллю агресії Росії не є захоплення територій, адже їх у неї в достатку, хоча у Москві вимагають збільшення буферної зони і стратегічної глибини, що, звісно, є абсолютним абсурдом у випадку найбільшої держави у світі:
«Насправді Росія боїться ефективних реформ в Україні. Нині вони ще неефективні, але таких не можна виключити. Якби у результаті цього українці почали жити значно ліпше, ніж росіяни, це дестабілізувало би внутрішню систему в Росії. Тому справжньою ціллю Росії є переворот в Україні, повалення уряду і створення нового, проросійського. А єдиною ціллю військового тиску або навіть удару може бути спричинення внутрішньої кризи, зміна уряду на проросійський, такий, який без підтримки суспільства мусить бути політичним клієнтом Росії. Цього вдалося досягти у Білорусі чи Казахстані. Україна є значно потужнішою з цього погляду і я думаю, що Росії там це не вдасться. Політична васалізація, поглинання чи захоплення як за часів Катерини ІІ або більшовиків Україні на даний момент радше не загрожує, а можлива спроба компрометації української держави як безпорадної перед військовим тиском або комбінованим, енергетичним, кібернетичним, можливо, певною мірою військовим ударом Росії, а також демонстрація, що Україну покинув Захід, який „тільки говорить, а не робить”, і під цим тиском спричинення внутрішньої кризи та призначення влади, яка буде покірною Москві. Але я думаю, що це не вдасться, Україна дасть опір».
Водночас екс-посол Польщі в Україні Ян Пєкло коментуючи на хвилях Польського радіо можливість чергової військової інтервенції Росії в Україні сказав, що «такий варіант може бути на столі», однак, як зауважив він, «ми не чекаємо інтервенції Росії, адже вона є і триває від 2014 року, а навіть і раніше»:
«За часів президентства Віктора Ющенка, який хотів закріпити Україну в НАТО. Наразі це лише продовження, можливо, з більшою активізацією, і це слід розглядати як подію тяглого характеру. Це серйозна загроза. Кількість військ на кордоні жахає. Але є ще Білорусь, яка створює нову загрозу. Бо Білорусь стає повільно частиною одного і того ж самого організму, а Лукашенка слухняно виконує накази Путіна. Це створює для України новий фронт, оскільки раніше білорусько-українські відносини були порівняно добрими. Білорусь не визнавала анексії Криму і зробила це порівняно недавно. Cаме з Білорусі на даний момент існує ще одна небезпека бронетанкового нападу Росії на Україну».
На переконання екс-посла Польщі в Україні, Росія буде здійснювати дії на межі двох світів – військового та гібридного. Ян Пєкло вважає, що «Росія не буде використовувати лише військову силу і не завдасть великого удару». За його словами, йдеться про можливі «точкові удари» з Донбасу, Білорусі або Криму. Він теж нагадав про постійні гібридні атаки, а крім того, як відзначив, Україні загрожують енергетична та внутрішньополітична кризи. Пєкло не виключив ще багато, як висловився, «неприємних речей цього року»:
«Гібридна операція на кордонах країн Балтії та Польщі також була частиною певного ширшого плану Путіна, що має на меті випробування східного флангу НАТО, і не йдеться тільки про Україну, яка є лише частиною цього плану, хоча дуже важливою. Я думаю, що ми будемо свідками ще багатьох неприємних речей цього року. Дуже добре видно, що Росія йде на зіткнення із НАТО і Росія, яка, в російському уявленні, була принижена під час розмов у Женеві та Брюсселі. Сьогодні Росія показує світу гібридні дії, імперіалізм, що випливає із традиції царської Росії, на додаток огорнутий в ностальгію за Радянським Союзом і Путін намагається такий гібрид сконструювати і з його використанням досягнути своїх політичних цілей».
Німеччина послідовно відмовляється продавати зброю Україні. Під час нещодавнього візиту до Києва однозначну позицію Берліна підтвердила міністр закордонних справ Німеччини Анналєна Бербок. Того ж дня в Україну вилетіли британські літаки із протитанковою зброєю. Уряд в Берліні не дозволив їм пролетіти над німецьким повітряним простором. На думку Яна Пєкла, Берлін реалізує проросійську політику, бо дбає за свої економічні інтереси. На думку екс-посла Польщі в Україні, ми є свідками створення нового порядку в Європі:
«За повідомленням після візиту до Москви міністр закордонних справ Німеччини та її зустрічі з Лавровим, обидві сторони, незважаючи на все, зацікавлені у збереженні якомога ліпших відносин. Nord Stream 2 – це курс, що колись вибрала Анґела Меркель, а ще до неї раніше канцлер Ґергард Шредер, і я думаю, що з цього питання у нас не повинно бути ілюзій. Починає виникати нова форма геополітики, яка зацікавлена в допомозі Україні. Це Великобританія, країни Балтії, Польща, Румунія і, можливо, в майбутньому скандинавські країни. Натомість Німеччина проводить політику, яка відповідає її економічним інтересам, що підтверджують високі урядовці в Німеччині, які теж вважають, що треба здійснити тиск на США, що відключення Росії від системи SWIFT потрібно виключити, бо це створює загрозу для німецької економіки. Це речі, що викликають дуже глибоке розчарування».
А тим часом Міністерство закордонних справ Великобританії заявило в суботу, що має інформацію про те, що російський уряд хоче поставити в Києві проросійського лідера, що демонструє можливість вторгнення та окупації України.
Згідно з оприлюдненою заявою Міністерства закордонних справ Великобританії, потенційним кандидатом розглядається колишній український депутат Євген Мураєв від колишньої проросійської Партії регіонів, а російські спецслужби також підтримують контакти з іншими колишніми українськими політиками.
RP24/Т.А.