Польське видання поцікавилося у міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, чи все більш розчарований путін поразкою української кампанії не застосує ядерну зброю. За словами українського дипломата, «всі побоювання, що путін зробить щось жахливе, вже завершилися поразкою».
«Ми роками чуємо: не роби те чи те, або ми не будемо робити те чи те за вас, бо це спровокує путіна. Саме такий доказ слабкості призвів до війни. Тому ми повинні відмовитися від такого мислення. Немає кращого способу підтримати Україну та перемогти путіна, ніж дати нам необхідну зброю та запровадити найсуворіші санкції проти Росії. Будь-яка інша логіка працює на користь путіна», - пояснює Кулеба.
Утім на слушне зауваження, що саме американці, а не українці мали рацію, попереджаючи восени про російське вторгнення, а тому і сьогодні можуть слушно застерігати від застосування кремлем ядерної зброї, Кулеба відповідає: «Я не кажу, що ми не довіряємо Сполученим Штатам. Я лише вказую, що через цю логіку ми сьогодні не маємо ефективної зброї, щоб знищити всі ракети, які прилітають з росії. Те саме стосується будь-якого іншого виду зброї, який використовує росія. Так, ми повинні бути готові до всього. Але ми надалі не маємо всього, що просимо».
Автор поділяє відчай міністра Кулеби, адже нагадує, що радник з питань національної безпеки США Джейк Салліван визнав у вівторок, що російські війська надалі будуть «поширювати терор» серед мирного населення, але вже на сході, і ще більш жорстоко.
Як нагадує публіцист, Джо Байден від початку кампанії повторює, що «Америка не буде вести в Україні третю світову війну», а червоною лінією для нього є відправлення американських військ на поле битви, позаяк він побоюється ядерного протистояння між двома наддержавами. А також надання українцям надто потужної зброї.
Автор вважає, що побоювання у Вашингтоні сьогодні тільки збільшилися, бо путін зазнав очевидної поразки у першій фазі війни і тепер може вдатися до засобів масового знищення, щоб переламати хід кампанії, яка вирішить його долю.
Утім Бєлєцький пояснює, що стратегія американського президента глибоко вкорінена в історію американо-російських та американо-радянських відносин.
«Відповідь Байдена на виклик путіна свідчить про його повне розуміння стратегічних національних інтересів Америки. Президент розуміє, що якщо динаміка війни в Україні вийде з-під контролю, це може призвести до ядерного зіткнення. Він також знає, що США не мають життєво важливих інтересів в Україні», - пише Ґрем Еллісон у престижному щоквартальнику «Foreign Affairs».
Автор статті нагадує, що перелік американських президентів, котрі стрималися від вторгнення у російську сферу впливів, відколи москва отримала ядерну зброю, є довгим: Гаррі Трумен, який в 1948 році не відреагував відправлення військ у зв’язку із блокуванням Радянським Союзом доступу до Західного Берліна, Дуайт Ейзенгауер, який пасивно спостерігав за пацифікацією Будапешту в 1956 році, а Ліндон Джонсон Праги через 12 років. Також Рональд Рейґан «проковтнув» збиття російською авіацією пасажирського авіалайнера із 52 американцями на борту, котрий у 1983 році помилково залетів у повітряний простір СРСР. У свою чергу, в 2008 році Джордж Буш не прийшов із відсіччю на допомогу Грузії, перераховує Бєлєцький.
Утім, зауважує автор, кубинська риза 1962 року залишається для Байдена головним чинником поведінки із москвою. За його словами, Джон Кеннеді вже після посилення загрози оцінив, що ризик ядерного зіткнення, що стерло би з поверхні Землі як США, так і СРСР, склав 1:3. «Ці розрахунки були зроблені через помилку американської розвідки. Кеннеді поставив Хрущову ультиматум: не відправляти на Кубу ядерні ракети середньої дальності під загрозою вторгнення на острів наступного дня. Він, однак, не знав, що там вже є близько 100 тактичних ядерних ракет і 40 тисяч російських солдатів, які отримали наказ від кремля захищати острів. Тож, якби Хрущов не пішов у відставку, російський ядерний удар міг бути завданий по американським військам. І від цього шлях до неконтрольованого зіткнення між москвою і Вашингтоном був би коротким», - пише автор.
Видання також наводить думку професора міжнародних відносин Гарвардського університету Ґрема Еллісона, який був також заступником міністра оборони в адміністрації Білла Клінтона. За його словами, Байден із кубинської кризи не тільки зробив висновки про ризик ескалації конфлікту, але також про уникнення заганяння противника у кут. «У випадку з Кеннеді, компроміс полягав у тому, щоб запропонувати офіційні гарантії того, що американці ніколи не окупують Кубу з таємним попередженням, що вони вторгнуться на острів протягом 24-48 годин, якщо москва відхилить цю пропозицію, і таємним повідомленням про виведення ядерних ракет США з Туреччини, якщо її прийме. Як може виглядати американська пропозиція путіну щодо України, невідомо», - пише Єнджей Бєлєцький.
«Rzeczpospolita»/Т.А.