«Ми воюємо в дуже складних умовах, це доволі страшно й це нагадує комп’ютерну гру “Counter Strike”» – описав запеклі бої у Сєвєродонецьку командир батальйону «Свобода» Петро Кузик.
Будинки й цілі квартали переходять з рук в руки. «Були спроби (наших) контратак, десь нам це вдавалося, десь не дуже. Вони (росіяни) весь час тиснуть зі свого боку. Деяким з наших підрозділів довелося десь залишити квартал, інші утримали позиції, в тому числі й наш батальйон», – розповідає Петро Кузик про хаос вуличних боїв.
«Чекаємо на підкріплення, особливо в артилерії. З боку росіян йдуть якісь незрозумілі штурми, як ми їх називаємо, “м’яса” піхоти. Ми продовжуємо їх знищувати, а вони підштовхують до наступу все нові й нові резерви», – сказав командир.
Також неподалік Сєвєродонецька, як стверджує український військовий журналіст Юрій Бутусов, українська армія не контролює половину міста, як раніше повідомляли місцеві чиновники. За словами журналіста, українці, безперечно, відбили й утримують північне промислове передмістя, – читаємо у газеті «Rzeczpospolita».
Кілька американських військових експертів стверджують, що захисники повернули більшу частину південних і південно-східних районів. Також вони передають, що невідомо про ситуацію в лісах на північ від Сєвєродонецька в безпосередній близькості від російської армії, чи є там українські підрозділи.
Попри невизначеності у результатах вуличних боїв, президент України Володимир Зеленський приїхав майже на лінію фронту, до Лисичанська, відокремленого річкою від Сєвєродонецька. Там він зустрівся із солдатами. «Президент України демонстративно підкреслює відмінності між ним і путіним. Я майже впевнений, що путін найближчим часом не прийме запрошення відвідати погано нагодовані та керовані – але добре озброєні – російські війська в Україні», – прокоментував у Twitter візит Зеленського вашингтонський військовий експерт Мік Раян.
Владімір путін намагається наблизитися до поки що недосяжної Одеси. В українських портах є запаси зерна, які не можна вивозити через російську блокаду. Українці замінували підступи до портів, щоб запобігти нападу.
Відсутність українських постачань зерна почала сильно позначатися на ринках країн третього світу (найбільшими імпортерами до війни були Єгипет, Туреччина та Індонезія). Під дипломатичним тиском Москва почала погоджуватися на розблокування портів, але лише за умови, що українці їх розмінують. Водночас атаки на українську інфраструктуру тривають. У неділю, наприклад, росіяни бомбили київські ремонтні заводи, де, серед іншого, ремонтували вагони для перевезення зерна.
Очевидно, що Кремль намагається не допустити експорту зерна іншими шляхами за межі Одеси. Зараз тривають турецько-російські переговори щодо розблокування порту. Росіяни вимагають права контролювати кораблі і водночас перевозять зенітну зброю на Зміїний острів, – пише Анджей Ломановський у виданні «Rzeczpospolita».
Інформаційне агентство Bloomberg стверджує, що під час переговорів у Туреччині вже було узгоджено розмінування акваторії поблизу порту та гарантії безпечного судноплавства під егідою ООН. Проте Україна не брала участі в переговорах, оскільки не погоджується на російські перевірки й досить іронічно приймає гарантії владіміра путіна.
Р.Г.