Наступної п'ятниці, 17 червня, Європейська комісія зробить висновок щодо заявок України, Грузії та Молдови на отримання статусу кандидата. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є прихильницею європейських прагнень України. Щоб продемонструвати свою підтримку Україні, голова ЄК минулих вихідних поїхала до Києва, вдруге від початку війни.
Європейський парламент також однозначно виступає за швидке включення України в сферу європейського впливу. Розглядати заявку України має Європейська Комісія, і без її позитивної оцінки не буде подальшого обговорення. Європарламент також весь час підтримує Київ. Остаточне рішення про надання Україні статусу кандидата належить все ж країнам-членам, нагадує видання. Глави держав і урядів зустрінуться в Брюсселі 23 і 24 червня. Для отримання Україною статусу кандидата їхнє рішення має бути одностайним. Поки що, однак, існують розбіжності в думках.
«До початку саміту залишилося кілька днів, є час, щоб домовитися. Наразі деякі країни ще мають проблеми, – цитує «Rzeczpospolita» Гаррі Недельку з аналітичного центру «Rasmussen Global». До цієї групи входять Франція та Нідерланди, які традиційно не бажають розширювати ЄС, а також Швеція чи навіть Іспанія та Португалія. Німеччина також ще не визначилася. Аргументи «проти» різні.
Португалія вважає, що це неефективно: навіщо обіцяти перспективу членства, якщо потім її довго не реалізувати. Це лише розчарує Україну. Нідерланди наголошують на непідготовленості України та двох інших країн. Є також інші країни, де розширення взагалі не користується популярністю, цитує видання іншого експерта.
Ситуація в Україні, як підкреслює видання, унікальна: це країна у стані війни. Ніколи в минулому ЄС не розпочинав переговори про розширення в цьому контексті.
Серед противників надання Україні статусу кандидата є аргументи, що на практиці статус кандидата для цієї країни нічого не дасть.
«Україна без статусу кандидата має набагато більше, ніж країни-кандидати: постачання зброї, величезну фінансову допомогу, безмитний доступ на ринок ЄС для українських товарів, а в майбутньому – десятки мільярдів євро на реконструкцію країни. Що ще дасть їм статус кандидата?», -так видання цитує противників української сторони. Експерти наголошують, що це рішення було б не лише символічним.
Це означало б, що Україна повністю визнана членом європейської родини. «Це люди, які кров’ю платять за європейські прагнення», - «Rzeczpospolita» знову ж звертається до думки Гаррі Недельку. Експерт визнає, що статус кандидата не означає членство, і до розширення ЄС на Схід можуть пройти десятиліття.
«Але у ситуації, коли шлях до НАТО поки закритий, таке рішення гарантує безпеку України. Тому що в майбутньому ЄС буде зацікавлений, щоб ця війна не почалася знову», – вважає експерт. Крім того, підкреслює видання, Україну чекають серйозні інституційні реформи, зокрема боротьба з корупцією. Статус кандидата означатиме, що цей процес контролюватиметься брюссельськими чиновниками, а Україна систематично відповідатиме за прогрес у цій сфері.
Заявка України змушує ЄС бути креативним. Застосування класичної процедури було б неможливим для країни, що перебуває у стані війни, тому є заклики до менш консервативного підходу.
«Ви не можете дотримуватися класичної процедури», - вкотре цитує експертів «Rzeczpospolita». Таке геополітичне рішення зараз інтенсивно шукають у Брюсселі. Можна почути про позитивне рішення в поєднанні з додатковими умовами. «Будь-що, крім статусу кандидата, стане величезним розчаруванням для Києва», - підсумовує думки експертів видання.
«Rzeczpospolita»/Д.Н.