Польська автокефальна православна церква (ПАПЦ) називає Православну церкву України «відступниками від віри», у своєму комюніке наголошує: «Суверенна українська держава повинна мати одну, незалежну, автокефальну православну церкву». В оприлюдненому документі Канцелярія православного митрополита Варшавського і всієї Польщі заявляє, що «ПАПЦ виступає за надання, на основі догматично- канонічних норм, автокефалії всій Церкві в Україні, а не групі відступників». ПАПЦ зазначає, нібито створена 2018 року та проголошена 2019 року Православна церква України не сповнює вимог канонічності, – пише польське видання Niezalezna.pl.
Автор статті Ґжеґож Вєжхоловський нагадує, що ПАПЦ уже віддавна підтримує небезпечно тісні зв’язки з Кремлем, а очолює її духовний, зареєстрований як таємний співробітник служби безпеки часів Польської Народної Республіки.
Нещодавно на вебсторінці Niezalezna.pl повідомлено, що 19 серпня спеціальним гостем літургійних урочистостей Преображення Господнього на Грабарці, особливому для православних у Польщі місці культу, був митрополит Інокентій Васільєв, глава литовської єпархії Московського патріархату.
Він бував посланником Москви в кризових справах особливої ваги, наприклад, у 2006–2007 роках пацифікував хвилю переходу російських парафій у Великій Британії під юрисдикцію Константинопольського патріархату. Від 1999 року відповідав за московські парафії на Заході Європи (Франція, Італія, Швейцарія, Іспанія та Португалія), також діяв у Японії. 2000 року отримав від путіна Орден дружби, а 2017 року Орден честі. Є випускником Державного інституту міжнародних відносин у Москві (мав проблеми з його закінченням, але все змінилося після контакту з КДБ). Працював у Центральній радіостанції для закордону в структурах державної телерадіокомпанії СРСР та в Інституті наукової інформації для суспільних наук АН СРСР.
У грудні 2021 року представники російського фонду, який заснувала та фінансувала державна атомна компанія Росатом, були з візитом у найвищих ієрархів польської церкви, яка приховувала, що ці зустрічі відбулися. Видання «Gazeta Polska» перевірило – фонд Росатом фінансував, зокрема, завершення будови та облаштування інтер’єру сучасної варшавської церкви св. Софії – Премудрості Божої та документальний фільм з участю польських православних ієрархів.
У релігійному спорі в Україні Польська автокефальна православна церква вже багато років явно на боці Московського патріархату.
Польське видання нагадує, що архієпископ Сава, який очолює польську церкву 1966 року був зареєстрований як таємний співробітник Служби безпеки під псевдонімом «Юрек» – про це свідчать матеріали Інституту національної пам’яті. Вважається, що зі службою безпеки він співпрацював до кінця 80-х років минулого століття, і робив це дуже ретельно, характеризуючи кандидатів на єпископів («деспот», «інтриган», «любить суперечки»), критикуючи тодішнього митрополита Василія (зрештою, також співробітника СБ), доносячи на духовних (зокрема, про гомосексуальні нахили).
Як писали історики Кшиштоф Сихович і Маріуш Кшиштофінський, «ТВ Юрек, пов’язаний із митрополичою курією у Варшаві, забезпечував СБ пряме надходження інформації, що дозволяла контролювати діяльність Православної церкви в Польщі (...). Цього співробітника також використовували з метою зменшення впливів політичної опозиції ПНР на представників православ’я».
Вважається, що сьогоднішній митрополит Польщі, який місяць тому приймав делегацію фонду Росатом, у ПНР передавав СБ інформацію із засідань Всесвітньої ради церков.
Згідно з матеріалами Інституту національної пам’яті, у розмовах зі службами він пропонував для власної користі усунути з церковних посад кількох інших православних єпископів, також намагався зіпсувати відносини між православними та «Солідарністю». «ТВ Юрек не тільки зголошувався на узгоджені зустрічі з офіцером, який займався його справою, а й проявляв ініціативу, щоб їх організувати», – пишуть про архієпископа Саву Сихович і Кшиштофінський і повідомляють, що він приймав гроші й подарунки (зокрема, радіоприймач) від служби безпеки.
«Виконуючи обов’язки настоятеля Яблочинського монастиря та семінарії, Сава був найкращим джерелом інформації, що дозволяло службі безпеки контролювати ці середовища. Він повідомляв про листи та книжки, які надходили до монастиря, завдяки чому служба безпеки вжила заходів, щоб встановити канали постачання цієї літератури». Він також на замовлення спецслужб встановлював зв’язки православних студентів «з особами білоруського та українського походження, які представляли націоналістичні тенденції».
Н.Б.