На думку професора Мацєя Дущика, у зимовий період до Польщі може прибути від 200 до 500 тисяч українців. Це результат того, що в багатьох містах на сході України росіяни зруйнували базову інфраструктуру, через що тисячі жителів не зможуть взимку зігрітися. Проте Польща може мати проблеми з прийманням чергової великої хвилі біженців. Уряд має намір цього місяця ще раз внести зміни до українського спецзакону, щоб спростити та оцифрувати процедури для біженців, які шукають роботу. Про це пише видання Dziennik Gazeta Prawna.
За останніми даними, понад 1,3 мільйона українців вже отримали ідентифікаційний номер PESEL, який дозволяє їм отримати пільги типу 500+ або пришвидшити пошук роботи. Однак незабаром статистика може суттєво змінитися, і причиною стане зима та проблеми з опаленням в Україні, що може змусити велику кількість людей мігрувати в бік Польщі. Заступник голови Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Павел Шефернакер на економічному форумі в Карпачі оцінив, що це буде виклик не лише для Польщі, а й для всієї Центральної і Східної Європи. Проблема може стати ще більшою, оскільки, на думку уряду, це, ймовірно, будуть люди, які «менш організовані» в житті, ніж ті, хто приїхав до Польщі після початку великої війни, що, своєю чергою, може означати більший тягар для бюджету. З цієї причини уряд вже проводить певну підготовку.
Цього місяця планується внесення чергових змін до українського спецзакону, завдяки якому понад 400 тисяч українців знайшли роботу в Польщі. Уряд також намагається обмежити потенційну хвилю біженців, допомагаючи українцям на місці. Про це з владою Львівщини розмовляла підкарпатський воєвода Ева Ленярт. Українці наприклад, наголошують, на необхідності, на випадок збою електроенергії мати генератори.
Політолог, професор Мацєй Дущик, вважає, що Польща у справі прийняття біженців перебуває на межі своїх можливостей. Якщо зимова хвиля перевищуватиме 200 000 осіб, то виклик може бути занадто великим.
«Треба бути готовим до того сценарію, що самотужки ми не можемо розв'язати цю проблему. Ми можемо спочатку переселити новоприбулих в середину країни, але якщо нам це не вдасться, ми повинні зробити це в межах ЄС, погодивши цю справу з іншими членами співдружності. Однак це все одно має бути добровільне, а не примусове переселення. Такий сценарій повинен бути опрацьований і готовий до дії», — наголошує аналітик. Додатковою проблемою міграції в зимовий період, яку необхідно враховувати, є висока вартість перебування біженців. За оцінками професора Дущика, на кінець серпня 2022 року в Польщі було приблизно 2–2,2 мільйона українців. До цієї групи належать ті, хто проживав у Польщі до початку війни (близько 1,1–1,2 млн) та біженці війни (бл. 900 тис. – 1 млн).
За даними Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, від початку війни до 4 вересня польсько-український кордон перетнули 5 мільйонів 676 тисяч українців, з яких 75% дорослі. Більшість з них повернулися, різниця між в’їздом до Польщі та поверненням в Україну становить 1 млн 715 тис. осіб (проте слід пам'ятати, що деякі люди могли перетинати кордон багато разів). У реєстрі PESEL (станом на 4 вересня) 1 333 690 українців. У цій групі близько 650 тисяч — це люди працездатного віку.
Більшість із них живуть у польських родинах або самі винаймають квартири. До середини серпня поляки подали 1,4 млн заявок на співфінансування перебування українців із розрахунку 40 злотих на добу, з яких 1,2 млн отримали схвалення. 400 тисяч біженців знайшли місце в загальних приміщеннях. Згідно з опитуваннями, проведеними серед таких осіб, вони не зацікавлені в більш тривалому перебуванні в Польщі, вони хочуть якомога швидше повернутися в Україну.
Загалом, згідно з соціологічним дослідженням Міграційної Платформи EWL та Студій Східної Європи Варшавського університету «Біженці з України — професійна активація в Польщі та в Німеччині», 76% українців висловлюють бажання якнайшвидше повернутися до України.
Dziennik Gazeta Prawna/В.П