Найважливіший елемент патріотизму в ситуації зовнішньої загрози, коли ми маємо справу з захистом своєї незалежності — це поведінка, пов’язана передусім з інтересами нації та держави.
Ми повинні поєднувати справи, які стосуються нас особисто, з підтримкою нашої економіки, торгівлі, захисту кордонів і всього того, що є основою суверенітету, — каже Генрик Доманський, директор Інституту філософії і соціології Польської академії наук в інтерв’ю «Gazeta Polska Codziennie».
На думку професора Доманського, прикладом такої поведінки є помітне збільшення зацікавленості людей у навчаннях, повязаних з обороною, які організовують військові.
А також у святкуваннях Дня Незалежності 11 листопада, яке зростає незалежно від війни на сході. Участь у таких демонстраціях є вираженням готовності боротися з ворогами Польщі та пошани до символів польської держави, таких як гімн, герб і прапор.
Нині ознакою патріотизму є також надання допомоги біженцям з України, що певною мірою сприяє розгрому Росії, — переконаний Доманський.
В декларативному сенсі патріотично підтримувати політику витрат на військо та на діяльність, спрямовану на підвищення економічного суверенітету та енергетичної безпеки країни.
На питання, чи може позиція українців у війні з Росією стати гарним прикладом патріотизму, професор відповів, що Польщі не треба цього вчитися ані в українців, ані в інших народів.
«Бо ми завжди це робили, хоч і не мали тієї підтримки та допомоги з боку інших країн, яку зараз має Україна. Поляки завжди боролися за свободу, виборювали власну незалежність, організовували збройні повстання. Ми билися до кінця навіть тоді, коли шансів на перемогу було мало, союзники зрадили нас, а ворогів було декілька», — каже соціолог.
Можна хіба що здогадуватися, як би повели себе поляки у випадку нападу Росії, однак, переконаний Генрик Доманський, точно не стояли би з піднятими догори руками.
Gazeta Polska Codziennie/І.Т.