Війни та кліматична криза можуть мати однакове походження, — вважає активістка Greenpeace Polska Марта Паліньська у статті для газети Rzeczpospolita.
Це добре видно на прикладі конфлікту в Україні.
Залежність від викопного палива, закупленого в Росії, співфінансувала і продовжує співфінансувати напад на Україну. З 24 лютого Європейський Союз уже заплатив понад 100 мільярдів євро за викопне паливо з Росії.
Війни також значно поглиблюють кліматичну кризу. Окрім втрати життів мільйонів людей, вони також мають інші серйозні наслідки.
Зокрема це значне збільшення викидів парникових газів через широке використання танків, суден та бойової авіації.
У 2021 році у світі у військових цілях використовувалося понад 50 тисяч літаків, що вдвічі більше, ніж у випадку з цивільним флотом. За оцінками, на авіацію припадає понад три відсотки глобальних викидів, причому на військову авіацію — 8–15 відсотків.
Понад 2 відсотки припадає на морську галузь. До того ж, судна використовують спеціальне, більш шкідливе паливо.
Підпал паливних баків також має нищівний вплив на атмосферу.
Так, у 1991 році під час війни в Перській затоці було підпалено тисячі нафтових свердловин, що спричинило 2–3 відсотки світових викидів того року. Крім того, забруднення повітря в результаті пожежі прискорило танення льодовиків у Тибеті — через сажу, яка залишилася на льоду.
«Ліси та дика природа — є найкращим засобом проти кліматичної кризи. Вони зберігають вуглець, а також воду, завдяки чому ми краще справляємося з наслідками кліматичної кризи. А тим часом підпали та лісові пожежі є одним із облич війни. Спостерігаємо їх і в Україні», — пише активістка.
В умовах війни дані щодо викидів не є повністю публічними, однак, як переконана авторка, вони матимуть нищівні наслідки на клімат.
Rzeczpospolita/І.Т.