У Польщі час від часу лунають застереження про нібито неприязнь поляків до українців. «Але, схоже, що навіть злощасна ракета, яка заблукала на нашій території, не здатна зіпсувати добросусідські відносини», — наголошує Бартош Бартчак у виданні Gazeta Polska Codziennie. Автор тексту пише, що, попри виникнення серйозних загроз польсько-українським відносинам, вони залишаються досить теплими на різних рівнях.
Польсько-українське зближення на суспільному рівні має також політичні наслідки. Такий високий рівень підтримки України та сплеск допомоги українським біженцям може бути не лише результатом серцевої рефлексії. Поляки просто відчувають, що війна в Україні — це і їхня справа. Тому зближення на соціальному рівні може незабаром створити фермент, який призведе до ще більшого політичного зближення.
Бартош Бартчак вважає, що цілком ймовірно, що буде зроблено поштовх до створення рамок військово-економічного співробітництва між Києвом і Варшавою. Якась форма польсько-українського союзу, про яку сьогодні говорять лише окремі публіцисти, може стати фантомом за життя одного покоління. Тим більше, що геополітичні зміни навколо нас підштовхують до цього. До такого об'єднання Польщу й Україну можуть підштовхнути американці, які бажають мати в цій частині Європи противагу російському псу Китаю.
Врешті решт зміни в Європі можуть підштовхнути до польсько-українського союзу. Європейський Союз неминуче рухається до розпаду. Спроби його централізації лише прискорюють дезінтеграцію. Єдиний клей, який все ще тримає ЄС разом — німецький імперіалізм — слабшає в міру того, як слабшає Росія. Тому Польщі знадобиться нове рішення, а об’єднання з Україною, яка потенційно швидко відновлюється після війни (за прикладом Японії чи Південної Кореї середини XX ст.), є хорошим варіантом, — читаємо у виданні Gazeta Polska Codziennie.
Р.Г.