Перемога на полі бою, а вже після переговори з росіянами, такої стратегії дотримуються українці. Але багато хто на Заході намагається переконати їх зробити навпаки.
Невіра у військовий результат війни України з Росією вочевидь виникає з досвіду останніх міжнародних конфліктів. Як приклад, Балканські війни, які почалися в 90-х роках і тліють досі.
Світові важко уявити справжній парад перемоги. З іншого боку, ми давно не бачили справжнього мирного договору чи мирної конференції.
Однак деокупація Харкова у вересні та відступ російських військ з Херсону — беззаперечні перемоги української армії.
Тут не було ані везіння, ані випадку. Українцям були прихильні інші зірки: послідовність, плановість, розвідка та підтримка Заходу.
Путін маніпулює темою переговорів від самого початку війни, використовуючи радянські методи блефів та симуляції намірів. Відтягнення часу дозволило б йому відновити сили для наступу знову через років п’ять.
Разом з тим, як переконаний автор статті, Путін «наближається до меж суспільного контракту, за яким росіяни дали йому повну владу в обмін на безпеку та відносне процвітання в результаті продажу сировини».
Таким чином, затвердження нинішнього стану шляхом переговорів також призвело б до найбільшого тріумфу Путіна, тобто показало б, що при всій західній підтримці України Росія зберігає свої позиції.
Оскільки для Путіна це не війна з Україною, а війна із Заходом за нову модель світу — будь-яка переговорна пауза у цій війні буде його виграшем і програшем Заходу.
Переломити цю логіку може лише героїчна перемога українців, — пише Polityka.
Polityka/І.Т.