«Витримки: як проминули відомі історії могутні імперії, так невдовзі перетвориться на прах і сьогоднішня імперія зла», – пише у виданні «Gazeta Polska Codziennie» публіцист Єжи Любах (перед своїм прізвищем автор додає визначення «Байрактар»). Дописувач коментує політику Заходу стосовно Східної Європи на різних етапах розпаду Совєтського Союзу та обурливе потурання Росії.
Далі читаємо, що вторгненням в Україну 2022 року з очевидним наміром повністю її підкорити, путін нітрохи не перебільшив – цілком реалістично оцінював здатність Заходу до контрвідповіді, тобто нуль бажання і небагато можливостей. Просто, несподівано сталося диво, наступне після так званого дива на Віслі 1920 року, тобто Варшавської битви. Цього разу, пише автор, воно сталося на Дніпрі. Йдеться про волю до боротьби будь-якою ціною, чого Захід зовсім не розуміє і не надто любить, а показав це стосовно Польщі і 1920, і 1944 року, віддаючи найкращого союзника на поталу Росії.
Варто теж пам’ятати, коментує публіцист, що маючи перед очима тисячі кошмарних злочинів, які москалі скоїли в Україні, лідери Німеччини та Франції цинічно робили все, щоб західний світ санкціонував російські завоювання, як раніше проти Чечні та Грузії. Як пише автор, зміна відбулася завдяки військовим реалістам у США – у результаті, Берлін і Париж грають в антипутінській команді з Вашингтоном.
«Українці мусять боротися за кожну п’ядь своєї землі, ми і наші союзники мусимо підтримувати їх з усіх сил, навіть попри серйозні обмеження зростання рівня життя власних громадян, а передусім треба голосно говорити правду про злочини», – наголошує автор.
Н.Б.