Доля російсько-української війни вирішуватиметься не на фронті. Бахмут — не останнє місто, назва якого, раніше майже нікому не відома, потрапила на перші шпальти газет. Будуть наступні міста. Раніше ми чули про Бучу через воєнні злочини, які там вчинив російський агресор. Потім було багато розмов про Сєвєродонецьк, у стратегічній важливості якого нібито намагалися переконати ЗМІ, які не закликали припиняти бойові дії, а про вихід з якого очільник Луганської області сказав наступне: «Утримуватися на позиціях, які місяцями постійно зазнавали обстрілів, просто немає сенсу». Зараз, очевидно, стратегічним є Бахмут.
Війна триває і буде продовжуватися. До перемоги. Проблема в тому, що обидві сторони вперто займають взаємовиключні позиції, — говорять атоври статті. Вони можуть виявляти готовність до переговорів, але тільки на своїх умовах, абсолютно неприйнятних для іншої сторони. Автори статті на сторінках Rzeczpospolita говорять і про відсутність готовності до компромісу, який, зрештою, неминучий. Адже рано чи пізно мирні переговори мають відбутися, бо доля цієї абсурдної війни не вирішиться ані на замороженому фронті в окопах Бахмута, ані на інших лініях фронту, проведених стратегами та політиками Києва та Москви. І в деяких інших столицях теж.
Чим швидше в Україні буде припинено вогонь і чим швидше розпочнуться мирні переговори, тим краще. Масові міжнародні зусилля мають спрямовуватися в цьому напрямку. Це час дипломатії та державних мужів, а не гонки озброєнь і політиків, які вірять в ілюзорну можливість перемогти ворога силою, читаємо у Rzeczpospolita. Це також час інтелектуалів і науковців, які повинні якомога більше спілкуватися один з одним через фронтові та політичні розбіжності, щоб мати можливість впливати на погляди та дії генералів і осіб, які приймають політичні рішення у своїх країнах, — підсумовує видання.
Rzeczpospolita/Д.Н.