Пекін намагається проникнути в суспільства Вишеградської групи через науку, культуру та ЗМІ. Найбільший скептицизм до нього демонструє Прага, а Будапешт націлений на зміцнення відносин. Про це пише Dziennik Gazeta Prawna.
У регіоні найбільш яскраво негативну позицію щодо Китаю протягом багатьох років демонструє Чехія.
«Безсумнівно, найбільше зближення між Китаєм і Чехією відбулося, коли Мілош Земан обійняв посаду президента. Його наслідком стало підписання у 2016 році угоди про всеосяжне стратегічне партнерство. Комуністична партія Китаю роками шукала різні можливості впливу на Чеську Республіку на всіх політичних рівнях: від центральних до місцевих структур влади», — пояснює Щепан Чарнецький з Інституту Центральної Європи для щоденника Ggazeta Prawna.
Перемогу Петра Павла на останніх президентських виборах багато експертів визнали передвісником повернення до зовнішньої політики, яку провадив Вацлав Ґавел. Одним із ключових елементів щодо Китаю був наголос на правах людини, які Пекін не поважає. З роками ця президентська доктрина змінилася, змішуючись з економічним прагматизмом. Проте Прага також неодноразово наголошувала на необхідності зближення з регіонами, які не визнає Пекін, у т.ч. Тибет, Гонконг і, перш за все, Тайвань.
Більше про це читайте у матеріалі Dziennik Gazeta Prawna «Китайські підходи до Вишеграду».
gazetaprawna/В.Г.