На своїх шпальтах свіже видання Rzeczpospolita пише про «рекордне число іноземців із польським громадянством, з яких найбільше — українців».
Як інформує газета, торік польське громадянство отримало приблизно 10 тисяч іноземців, з яких понад половина — 5200 — громадяни України, майже три тисячі — громадяни Білорусі та понад 400 громадян Росії. Видання називає це число рекордним, адже за останніх п’ять років польський паспорт отримало приблизно 37 тисяч іноземців, передусім громадян України та Білорусі.
«Ця тенденція буде збільшуватися, дивлячись на масштаби української еміграції», — каже Rzeczpospolita голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка. За підрахунками, у Польщі нині перебуває приблизно три мільйони громадян України, з яких половина була у країні над Віслою ще до початку повномасштабного вторгнення Росії.
Видання нагадує, що при цьому нині у Польщі легше отримати громадянство, адже пом’якшені правила стосовно надання громадянства іноземцям — не потрібно здавати іспит з історії чи політичних устроїв, як в Німеччині чи Великій Британії. Вимагається лише знання польської мови на рівні B1.
Утім, як зауважує далі газета, Україна та Білорусь не дозволяють своїм громадянам мати подвійне громадянство. «Ця заборона спрямована проти Росії, яка російське громадянство для українців використовувала як політичний інструмент, зокрема аргумент захисту своїх громадян та агресії. Росія насаджувала громадянство українцям з Криму. Україна хотіла зменшити цією забороною отримання російських паспортів», — пояснює Мирослав Скірка, наголошуючи, що на факт, що українець прийме польське громадянство, дивляться однак «крізь пальці».
Rzeczpospolita зазначає, що «польське громадянство для дедалі більшої групи українців і білорусів у Польщі найближчим часом може бути пов’язане з привілеями — соціальними та політичними. Національні меншини мають право вивчати свою мову в школах і мати своїх представників у парламенті — меншини можуть формувати свої виборчі комітети і звільнені від необхідності перевищувати 5-відсотковий виборчий бар'єр по всій країні. Такими привілеями користується нині німецька меншина».
Видання нагадує дані перепису 2021 року, згідно з яким українську національність першою назвали 62,9 тисячі, другою — 16,5 тисячі осіб. Українською мовою в побуті спілкуються 53,2 тисячі осіб.
Водночас аналітик WiseEuropa Кшиштоф Боцян наголошує, що Польща, незважаючи на багатомільйонний потік іммігрантів зі Сходу, все ще не є багатонаціональною країною, як США чи Канада. «Така міграція впливає на багато сфер, насамперед на ринок праці, а також на польське суспільство. Уряд має терміново створити довгострокову стратегію міграційної політики», — зазначає він.
Rzeczpospolita/Т.А.