Тижневик Sieci повідомляє про нормалізацію відносин між Польщею та Ізраїлем, чому передував конфлікт з приводу призупинення поїздок ізраїльських студентів до музею на території колишнього нацистського концтабору Аушвіц.
Спалах пандемії коронавірусу на початку 2020 року повністю припинив групові поїздки. У грудні 2021 року, після того, як загроза дещо вщухла, Ізраїль дав сигнал, що хоче повернутися до освітньої програми, і надійшов запит на дозвіл безпеки (як зазвичай). Тоді польська дипломатія дала зрозуміти: поїздки, звичайно, вітаються, але практика їх супроводу озброєними спецслужбами є недоречною.
Угоду з цього приводу вже підписали очільники дипломатій обох країн. Найбільш емоційною частиною угоди є пункт про розширення програми поїздок молоді до музеїв чи пам’ятних місць, пов’язаних з польською культурою та історією, а не лише з Голокостом, нагадує видання.
Цікаво, що ізраїльська сторона також вважає успішною угоду, підписану з Польщею, і не лише з політичних мотивів. Тури, які відновляться після перерви, самі по собі є цінністю, переконує тижневик. На думку Тель-Авіва, насправді мало що зміниться, тому що програма цих поїздок розпочинається задовго до від’їзду, коли молодь готується до того, що вони побачать у Польщі та що чи кого можуть зустріти. Саме тоді формується молода свідомість, щоб навіть випадково не відійти від основної лінії навчання ізраїльської історії, яка міститься в одному твердженні — національне страждання.
Це, мабуть, найбільша проблема, яка тяжіє над відносинами Ізраїлю з усім світом. Очікування того, що Голокост буде розглядатися як винятковий і унікальний злочин. Ніхто не заперечує жахливість цієї трагедії, але це твердження не відповідає дійсності, читаємо на сторінках тижневика.
Який сенс критикувати список музеїв, які варто відвідати ізраїльській молоді? — запитує автор статті. Позиція ізраїльського уряду свідчить про глибоку його необізнаність щодо історії польського незалежницького підпілля. Детальніше в останньому номері тижневика Sieci.
Sieci/Д.Н.