У свіжому виданні тижневика Polityka читаємо аналіз того, як росіяни ставляться до подій в Україні. Як стверджує авторка статті, доктор факультету політичних наук та наук безпеки Університету Миколи Коперника в Торуні Аґнєшка Бриц, «у росіян здають нерви».
Тільки за останні дні двічі горіли паливні бази в Севастополі, в Тамані біля Кримського мосту, які використовує Чорноморський флот, паливна база в Ставрополі та Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Залізничні колії регулярно руйнуються, а потяги, що доставляють паливо на фронт, сходять з рейок.
Страх посилюють поставки західного обладнання, які порушують чергові неписані «червоні лінії» Москви. Наразі це ракети повітряного базування Storm Shadow («штормова тінь») з дальністю польоту до 300 км, які українській стороні передала Велика Британія.
Найбільше бояться чоловіки призовного віку — від 20 до 50 років.
Як свідчить опитування від Левада-Центру, 56 відсотків опитаних вважають, що друга хвиля часткової мобілізації може бути оголошена протягом наступних трьох місяців.
У респондентів, згідно з результатами опитування, переважають такі почуття, як «тривога, страх і жах» (18 відсотків), «гордість за Росію» (13 відсотків), а також «гнів, обурення» і «шок» (по 11 відсотків).
Серед наймолодших респондентів віком від 18 до 24 років переважають тривога та шок.
Квітневе опитування показало, що 84 відсотки росіян стурбовані нею ситуацією в Україні. Половина — дуже стурбована.
Зокрема, росіяни побоюються загибелі мирного населення, руйнування міст, кровопролиття та страждань, самої «спецоперації» і війни як такої.
Також жодне дослідження не показує, що росіяни здатні протистояти війні.
За словами одного з опозиційних російських політиків, це багатошаровий страх перед репресивною державою — інстинкт, закладений у серцях і головах ще зі сталінських часів. А нове покоління зростає де-факто радянській традиції насильницької держави. Їх соціалізують до покірності та пасивності від дитячого садка до надзвичайно агресивної державної пропаганди. Тому протистояти цьому означало б бути викинутим із соціального поля.
Авторка статті зауважує, що в російському полі пропаганди з’явились і антипольські тези.
Зокрема, коли Комітет зі стандартизації географічних назв за межами Республіки Польща вирішив, що замість назви російського міста «Kaliningrad» відтепер рекомендується вживати назву «Królewiec».
Один із відомих російських пропагандистів Марков заявив, що таким чином Варшава готується до розгрому Москви. «Польща знає, що якщо Росія зазнає поразки, США спробують розділити її на кілька частин», — написав він у своєму телеграм-каналі.
За його словами, «план-максимум Польщі — заволодіти Калінінградом, а мінімум — зробити його залежним і приєднати до Міжмор’я під керівництвом поляків.
Однак насправді Кремль боїться провалу, який буде настільки багатовимірним, що призведе до хаосу, а в гіршому випадку — до втрати контролю над державою.
Polityka/І.Т.