«В енергетиці Київ не захоче повертатися до довоєнного стану. Централізована модель, заснована на великих електростанціях, виявилася легкою мішенню для російських авіаударів. Хоча атомна енергетика залишиться основою українського міксу, її можуть доповнити відновлювані технології та водень. Крім кліматичного аспекту, на користь цього є аргументи безпеки», — відзначає автор.
«У 2021 році найбільшим джерелом енергії в Україні був атом, на який припадало 55,5 відсотка міксу. Друге місце посідало вугілля — 23,2 відсотка, третє — відновлювальні джерела енергії — 14 відсотків. Проте минула зима показала, що вихід з ладу кількох великих електростанцій і теплоелектроцентралей загрожує припиненням енерго- та теплопостачання у найкритичніший період року. Набагато складніше було б паралізувати розподілену систему, в якій муніципалітети виробляли б енергію та тепло для власних потреб. Цим шляхом хоче йти Буча — там мають побудувати зелену промислову зону площею 3000 кв. га, з відновлюваними джерелами енергії та водневими установками. За словами Томохо Умеда, президента польської компанії Hynfra, яка бере участь у цьому проєкті, Україна має великий потенціал для побудови водневої економіки. Коли мова заходить про розвиток відновлюваних джерел енергії, вона має практично необмежений доступ до простору, причому понад 50 відсотків її енергетичної суміші становить атом, тому для його декарбонізації не потрібно багато. "Ми, з іншого боку, не хочемо чекати до кінця війни з нашими проектами, ми хочемо почати працювати над ними зараз"», — стверджує Умеда в інтерв'ю DGP.
Як наголошує в розмові з виданням експерт Форуму енергії Мацєй Занєвич, пріоритетом для України є поточне відновлення збитків та збереження стабільного постачання енергії для українців. «Напевно Україна й надалі ставитиме на атом як основу системи; попри війну, постачання енергії були порівняно стабільними», — додає Занєвич. Про стабільність цих постачань, як зауважує видання, може відчити те, що попри місяці бомбардувань українці готуються до експорту енергії із Хмельницької АЕС до Польщі, що має розпочатися наприкінці червня. А вже зараз до Польщі надходить енергія із вугільної електростанції у Добротворі на Львівщині.
«Україна, бажаючи приєднатися до ЄС, повинна буде адаптуватися до євросоюзних стандартів, зокрема до вимог кліматичної політики. Країна заявила, що до 2060 років має намір досягти кліматичної нейтральності, а до 2035 року відмовитися від використання вугілля в енергетиці. Мацєй Занєвич вважає, що це амбітні цілі, оскільки більшість потужностей в Україні — це вугільні електростанції, які є високоемісійними, старими та дорогими», — читаємо на шпальтах Dziennik Gazeta Prawna.
Dziennik Gazeta Prawna/Т.А.