«Греблю у Новій Каховці замінували восени минулого року, ще до відступу росіян з Херсона. Можна припустити, що українці розуміли, що перед запланованим контрнаступом її підірвуть. […] Самі дуже добре знають, що вода має стратегічне значення. У лютому 2022 року вона дозволила їм захистити Київ після того, як підірвали греблю на річці Ірпінь поблизу Демидова. Масштаби тих дій були незрівнянними — тоді затоплено одне село та 50 будинків, сьогодні у зоні загрози є 80 населених пунктів і декілька десятків тисяч людей. Рішення за лютий значно змінило долю війни. Росіяни втратили імпульс і контроль над дорогою, що вела до Києва. Їхній перенаправлений наступ зупинився у Бучі та Ірпені», — нагадує Збіґнєв Парафіянович у статті «Гребля. Воєнний “бєспрєдєл”» на шпальтах Dziennik Gazeta Prawna.
Автор пише, що росіяни, ймовірно, мали подібні задуми, і цього разу саме вони зруйнують плани Києва. Втім, як додає він, сумнівно, що їм це вдалося. «По-перше, українці знали про те, що гребля є ціллю. По-друге, виникає питання, кому росіяни зашкодили більше: собі чи українцям? Вище цієї установки починається Північнокримський канал. Ним Крим забезпечується водою. Зі знищенням греблі зменшиться рівень води у місці, де починається канал. Це означає, що на півострів цього літа не тектиме достатня кількість води», — зауважує він.
Як нагадує Парафіянович, ще одна гребля на Дніпрі є у Запоріжжі. Нагромадження води на ній дозволяє контролювати надходження води у кримський канал. «У 1941 році її підірвали за наказом Сталіна, який хотів зупинити німецький наступ. Тоді загинуло 1,5 тисячі солдатів Вермахту і значна частина мирного населення острова Хортиця», — порівнює воєнний злочин росіян на Каховській ГЕС із тим рішенням комуністичного режиму автор публікації.
Збіґнєв Парафіянович наголошує, що незалежно від того, якими будуть військові наслідки знищення греблі, «путін піднявся ще на рівень вище побудованої ним самим ескалаційної драбини». «Після Нової Каховки з’являються питання про те, чи Кремль не використає Запорізьку АЕС. Українська військова розвідка певний час у повідомленнях дає зрозуміти, що вона теж може стати ціллю атаки. Наприкінці травня ГУР поінформувало, що для стримування українського контрнаступу на півдні реальний варіант із використанням “заблукалої” ракети, яка, падаючи на електростанцію, призвела би до занепокоєння міжнародного співтовариства. В атаці мали би звинуватити Україну», — застерігає журналіст. Він наводить слова Андрія Юсова із українських військових спецслужб, за оцінками якого, росіянам йдеться про те, аби після інциденту скликати засідання ООН для міжнародного розслідування і таким чином заморозити контрнаступ українців також на цьому відрізку. Юсов вважає, що росіяни будуть використовувати страх світу перед ядерною та хімічною загрозою, що вони роблять від початку війни. «Однак Нова Каховка та перетин чергової межі показує, що тепер вони можуть перейти до “активного етапу” у цьому залякуванні», — вважає автор.
«Нова Каховка і повідомлення ГУР на тему Запорізької АЕС — це сигнал, що після геноциду в Бучі та Ізюмі, а також урбіциду Бахмуту, росіяни готові йти далі […] Однак схоже, що це не кінець креативності Кремля. Росіяни панічно бояться втрати контролю над сухопутним сполученням із окупованим Кримом, […] що є їхнім єдиним здобуком у цій війні. Але якщо буде потрібно, то підуть на “бєспрєдєл”, кримінальну війну без правил та хаос», — попереджає Збіґнєв Парафіянович на шпальтах Dziennik Gazeta Prawna.
Dziennik Gazeta Prawna/Т.А.