Українська Служба

Rzeczpospolita: «Російське залякування залізним вовком»

28.07.2023 13:45
«Епоха кордонів, що нагадує про зону війни, віз та дозволів на роботу, часи анексії чи примусової асиміляції давно минули у цивілізованому світі. Це трапляється уже тільки на окупованих Росією територіях», — пише Павел Лепковський на шпальтах Rzeczpospolita
путінPAP/EPA/DONAT SOROKIN / TASS HOST PHOTO AGENCY/ HANDOUT

«Кілька днів тому президент РФ заявив, що "західна частина Польщі — це подарунок Сталіна цій країні. Польща про це забула. Ми їм про це нагадаємо". Наша влада явно взяла на озброєння цю історію і надала їй ранг якоїсь серйозної політичної заяви», — звертає увагу публіцист.

«Проблема тільки у тому, що автором серйозної політичної заяви повинна бути надійна людина та відповідальний державний діяч. А у цьому випадку немає ані першого, ані другого. У міру неминучого процесу старіння президент Російської Федерації має все більші схильності дискутувати на теми, яких абсолютно не розуміє», — зазначає Лепковський.

«Сьогодні путін та мєдвєдєв, у зв’язку із жахливою ганьбою російських збройних сил вигадують різні нісенітниці на свій захист. Вони намагаються переконати українців і білорусів, що охоплені фанатичною одержимістю поляки невдовзі здійснять поділ їхніх держав і знову включить Білорусь та Україну до складу Речі Посполитої. Вони намагаються теж підбурити Німеччину, переглядаючи рішення власних лідерів. При цьому вони посилаються на найбільшого ката росіян в історії, який несе відповідальність за смерть за різними даними від 20 до 50 млн совєтів. У 1937-1939 роках Сталін наказав вбити 579 із 733 високопоставлених і найкраще освічених офіцерів Червоної армії. Під час Другої світової війни він вчиняв численні злочини проти власних громадян», — нагадує польський публіцист.

«Знову путін і мєдвєдєв забули, що залякування поляків Німеччиною вже немає сенсу. Ми маємо багато історичних проблем, але розв’язуємо їх дискусією. Наші кордони відкриті для обох цих народів. Кожен німець може без жодних обмежень жити та працювати у Польщі, купити тут нерухомість чи створити сім’ю. Ми зустрічаємо їх не тільки як сусідів, а також як добрих друзів, яких, згідно із статтею 5 Вашингтонського договору, маємо обов’язок захищати і на відсіч яких розраховуємо, якщо чужі сили атакують нашу державу. Маячня про "сталінський подарунок" — це примітивна спроба пробудити історичний ревізіонізм, який у ЄС більше не має сенсу. Ми є такими самими громадянами Європи, як і німці, а це означає, що європейський континент є нашим спільним домом, до якого невдовзі запросимо наших українських друзів», — відповідає на маячню путіна і мєдвєдєва Павел Лепковський.

«Також залякування польською анексією західної України та Білорусі — це прояв психозу людей, котрі втратили розум у радянські часи. На моїй вулиці живуть українці та німці, котрі користуються усіма привілеями, що мають польські громадяни. У моїй поліклініці з десяти лікарів двоє — з України. Керівником районного супермаркету є українець, а моїм редакційним колегою є чудовий журналіст з Білорусі. Епоха кордонів, що нагадує про зону війни, віз та дозволів на роботу, часи анексії чи примусової асиміляції давно минули у цивілізованому світі. Це трапляється уже тільки на окупованих Росією територіях», — відзначає Лепковський у Rzeczpospolita.

Rzeczpospolita/Т.А.