«Є багато ознак того, що Польща та Україна перебувають на порозі малої торгової війни. Польща блокує імпорт зерна з України, а наш сусід анонсує позови до Світової організації торгівлі та запровадження власних блокад на деякі польські товари. Конфлікт, безсумнівно, загрожує добрим відносинам обох країн у критичний момент для безпеки нашого регіону», — пише головний економіст видання Puls Biznesu Іґнаци Моравський.
На думку автора, сама справа зерна не є найважливішою, а конфлікт розкриває багато розбіжних інтересів. І, на думку Моравського, не схоже, аби можна було відповідальність за супчеречку покласти тільки на одну з країн.
Автор публікації виділяє у цьому «складному конфлікті» економічні та політичні проблеми.
«Для України експерт зерна через країни Європейського Союзу, зокрема Польщу, має важливе значення з погляду економічної безпеки […], а для Польщі досить невелике, дивлячись на всю економіку, оскільки експорт зерна — це приблизно 1 відсоток усього польського експорту. Можливі збитки фермерів можна було би компенсувати фінансово, а тому не схоже, що ключова причина ембарго Польщі — у самому зерні», — зауважує Моравський.
На його думку, одне лиш блокування Польщею імпорту теж різко не зменшить українських експортних можливостей. Автор наводить дані, згідно з якими, експорт і транзит через ЄС українського зерна після введення Польщею ембарго не змінився і зберігся на тому ж рівні, як і до обмежень.
Водночас, як пише автор, потік українського зерна на ринковий вплив має політичне значення. Він додає, що українське збіжжя могло знизити ціни на європейських ринках, а відтак роздратувати фермерів в країнах ЄС.
Економіст звертає увагу, що ціновий ефект впливає на весь європейський ринок, а не тільки на польський. Ембарго не багато тут змінить, бо українське зерно буде далі продаватися до інших країн ЄС. Автор додає, що вплив українського зерна на ціни в ЄС є невеликим проти впливу інших чинників, передусім великого циклу запасів. Моравський робить висновок, що ембарго фундаментально не поліпшить фінансове становище фермерів. На його думку, це скоріше спроба сигналізувати політичну реакцію на зниження цін. Але, на переконання економіста, цю проблему можна було розв’язати іншими інструментами.
На переконання економіста, як Польща, так і Україна могли зробити крок назад — Польща могла не вводити ембарго, а спробувати компенсувати фермерами збитки, а Україна могла не реагувати агресивними діями у відповідь.
Атвор наголошує, що за зерном, імовірно, ховається інша суперечка — різне сприйняття ролі партнерства між обома країнами. «У Польщі почали панувати переконання, що ми відіграємо для безпеки і допомоги Україні абсолютно фундаментальну роль, котра може додатково вплинути на зростання значення Польщі на міжнародній арені і що Україна повинна продемонструвати за цю допомогу відповідну вдячність і підтримувати прагнення Польщі. Натомість в Україні, принаймні у деяких колах влади, почало панувати переконання, що вона відіграє фундаментальну роль для безпеки всього світу, а Польща у цій системі є тільки одним із кількасот елементів. Польща повинна розуміти та підтримувати глобальну роль сусіда. У певних аспектах ці погляди суперечать один одному і ця розбіжність почала бути відчутною. Питання зерна дало обом країнам нагоду для спроби силового переконання сусіда — Польща хоче показати, що без нас ані руш, Україна, що має сильніших друзів у Брюсселі та Вашингтоні», — наголошує Моравський.
«Схоже, що такий конфілкт був неуникненним, але він не повинен фундаментально і глибоко впливати на взаємовідносини. Питання зерна фундаментально не порушує безпеку обох країн. Можна ще пройти через цей конфлікт без зламаних щелеп», — підкреслює Іґнаци Моравський на шпальтах Puls Biznesu.
Puls Biznesu/Т.А.
