Українська Служба

Dziennik Gazeta Prawna: час воєн і великих змін

28.12.2023 14:05
Ескалація ситуації в Секторі Гази частково відвернула увагу світу від України та посилила розбіжності між Заходом і глобальним Півднем
                , 28  2023
Вид на ізраїльський артилерійський підрозділ на позиції поблизу кордону між Ізраїлем і Сектором Гази на півдні Ізраїлю, 28 грудня 2023 рокуPAP/EPA/ATEF SAFADI

«2023 рік позначився конфліктами та війнами. 7 жовтня для Ізраїлю стало найгіршою подією з часів Голокосту», — пише Кароліна Вуйціцька на сторінках видання Dziennik Gazeta Prawna. В результаті воєнних дій з боку угруповання ХАМАС загинуло близько 1200 жителів країни.  Паралельно власну трагедію переживають і палестинці, для яких жорстка відповідь Ізраїлю стала «другою Накбою». У результаті вторгнення в Сектор Гази майже 85 % населення стали переселенцями. Зараз вони оселяються на невеликій і постійно обстрілюваній ділянці землі на півдні анклаву. Наслідки війни відчуваються й за межами Близького Сходу. Бойовики хуситів, яких підтримує Іран, посилили напади на кораблі, що проходять через Червоне море. Таким чином вони хочуть змусити Ізраїль припинити бойові дії.

Їхньою жертвою стала світова торгівля. Рішення про призупинення сполучення на цьому маршруті вже прийняли, зокрема, кілька міжнародних транспортних компаній.

Війна Ізраїлю з ХАМАС переключила увагу світу з України на Близький Схід. На другому році війни заговорили про невдалий український контрнаступ і політичні розбіжності, зокрема, конфлікт між президентом Володимиром Зеленським і генералом Валерієм Залужним. Як повідомляє Dziennik Gazeta Prawna, Захід втомився від України. Під знак запитання поставлено збереження фінансової підтримки Києва, що став заручником окремих гравців. У США нове фінансування блокують республіканці. Подальші трансфери залежать від змін внутрішньої політики. Вони хочуть реформи імміграційної системи. Йдеться про охорону кордону з Мексикою, через який до країни потрапляють не лише мігранти, а й наркотики. Це головний виклик для Вашингтона, оскільки фентаніл, приблизно в 50 разів сильніший за героїн, став причиною різкого збільшення кількості смертей від передозування.

«Війна з Україною і Заходом є не тільки найбільшим пріоритетом Кремля, але й головним двигуном економічного зростання росії», — вважають аналітики Фонду «Карнеґі за міжнародний мир» Павел Люзін та Олександра Прокопенко. Безробіття, за даними Росстату, в жовтні склало 2,9 %, що є найнижчим результатом з 1991 року, коли почали вести цю статистику. У свою чергу ВВП країни в 2023 році може зрости на 2,5-3 %, що зумовлено, між іншим, величезними витратами на виробництво зброї. Росія поставила свою економіку на воєнні рейки. Про це свідчать рішення, прийняті владою в Кремлі за останні місяці. Закон про бюджет на 2024 рік, затверджений владіміром путіним, передбачає, що вперше в новітній історії країна витратить 6% ВВП на армію, а бюджет на оборону перевищить соціальні потреби. Це доказ того, що Кремль не має наміру припиняти війну з Україною найближчим часом», — стверджують експерти.

У березні Сі Цзіньпіна було обрано президентом Китайської Народної Республіки  на безпрецедентний третій термін. «Рішення, які він ухвалив за останні місяці, свідчать про посилення системи. Наприкінці липня, Цинь Ган за нез’ясованих обставин був знятий з посади міністра закордонних справ, лише через сім місяців після того, як він її обійняв. Спочатку він перестав з'являтися на публіці, а згодом його обов'язки взяв на себе колишній міністр закордонних справ Ван І. У жовтні Подібним чином був звільнений і міністр оборони Лі Шанфу», — читаємо у виданні Dziennik Gazeta Prawna. Політичні перестановки збіглися з економічним спадом. Китайська економіка страждає від проблем на ринку нерухомості. 

Війни в Україні та Секторі Гази висвітлили розбіжності між Заходом і глобальним Півднем. 

Докладніше — читайте у виданні Dziennik Gazeta Prawna.

Dziennik Gazeta Prawna / Х.С.