Парламент Туреччини схвалив заявку Швеції на вступ до НАТО, про що пише Gazeta Wyborcza 25 січня.
Аналітики підкреслюють, що значну роль у цьому процесі відіграли США, які погодилися на продаж Туреччині літаків F-16. Країна понад півтора року не ратифікувала заявку Швеції.
Після того, як в липні президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган погодився на вступ Швеції до НАТО, вважали, що процедура вступу пройде швидко, як було у випадку з Фінляндією. Втім турецький лідер не відразу направив заявку до парламенту. Вона надійшла туди лише у жовтні 2023, а розгляд розпочали 23 січня.
Голосування пройшло вночі, а перед ним відбулися чотиригодинні дебати та виступи депутатів з різних політичних партій.
У голосуванні взяли участь 346 депутатів, переважна більшість, 287, проголосувала за вступ країни до Північноатлантичного Альянсу. Четверо — утрималося від голосування, 55 — були проти.
Коли у березні 2023 року відбулося голосування щодо вступу Фінляндії до НАТО, ніхто з турецьких депутатів не проголосував проти.
Наступний крок — підписання документів президентом Туреччини. Коли це відбудеться, на разі невідомо.
Швеція не поспішає радіти. «Ми задоволені, але все ще очікуємо на підпис президента Туреччини», — заявив міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем і додав, що процес не завершиться без відповідних дій турецької сторони.
Після схвалення Туреччини останньою перешкодою для Швеції стане ще одна країна НАТО — Угорщина. Нових членів альянсу приймають одностайним рішенням.
Після початку повномасштабної війни росії в Україн, Швеція разом із Фінляндією відмовилися від політики військового нейтралітету, якого дві скандинавські країни дотримувалися упродовж десятиліть. Їхній намір отримав прискорене схвалення всіх членів НАТО, за винятком Туреччини й Угорщини.
Фінляндія була прийнята до альянсу у квітні 2023 року як 31-ий член організації.
Gazeta Wyborcza/А.Л.
