В українськомовному тижневику Наше слово, який видає Об’єднання українців у Польщі, і який є найстаршим українським періодичним виданням у післявоєнній Польщі, читаємо статтю в рубриці «Тема номера». У дописі під заголовком «Надходження від біженців перевищують витрати Польщі» йдеться про те, як присутність вихідців воєнного часу з України вплинула на країну їх тимчасового перебування.
Консалтингова компанія Deloitte на початку березня цього року оприлюднила документ «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі». Дослідження підготовано на замовлення Агентства Організації Об’єднаних Націй у справах біженців.
Як пише автор статті Григорій Сподарик, «результати однозначно вказують на позитивні наслідки від присутності над Віслою українських біженців. Експерти пояснюють це ефективним залученням прибулих до польського ринку праці. Попри психологічний тягар війни в їхній країні багато біженців за кілька місяців знайшло роботу або заснувало фірми в Польщі. Так вони наповнили польський державний бюджет своїми податками та внесками на соціальне страхування і не жили лише на гуманітарну допомогу чи заощадження».
Далі читаємо, що, за оцінками експертів, зараз у Польщі працюють 225-350 тисяч українських біженців. А загалом повномасштабна війна в Україні змусила виїхати з батьківщини 6 мільйонів українців. Значна частина з них перетнула польський кордон. Станом на жовтень 2023 року число воєнних утікачів з України в Польщі майже досягало одного мільйона осіб.
У дописі наголошено, що з економічного боку біженці з України в Польщі не є отримувачами соціальних послуг і благодійності, а насамперед вони – споживачі, працівники й підтриємці.
На думку фахівців, щоб збільшити їх позитивний вплив на економіку, вирішальне значення має політика, яка повинна сприяти інтеграції на ринку праці та забезпечувати максимальну зайнятість.
У статті мовиться, що більшість біженців декларує бажання повернутися в Україну і якщо вони є економічно активними в країнах, де зараз перебувають, будуть краще до цього підготовлені, зберуть певний капітал і стануть більш самостійними. Серед ряду проблем, з якими вони можуть зіткнутися, наведено зокрема прояви дискримінації з огляду на походження. Держава повинна реагувати на це явище відповідними заходами, – відзначає автор.
Н.Б.