«Неважливо, що росію про атаку попередили американці; байдуже, що її винуватці не мають стосунку до України. Поворот кремлівського наративу абсурдний, але це не означає, що він менш небезпечний. Це підживлює російський націоналізм і відчуття загрози, посилює агресивність і готовність до жертв. Це вибухова суміш, і запал під нею тліє довше, ніж триває війна», — зазначає польський публіцист у виданні Polityka.
«Лють путіна набула форми авіаударів з відстані. На українські міста майже під час щоденних хвиль бомбардувань летить рекордна кількість російських ракет, дронів та бомб. Протиповітряна оборона Києва, Харкова чи Одеси має все більші проблеми, бо залежна від постачань із Заходу, а їх ускладнює американська блокада. Українці теж завдають далекобійних ударів, передусім на російські нафтопереробні заводи, одна,к порушення фінансового фундаменту путінського режиму — це завдання на багато місяців. Швидше справи йдуть із Кримом і Чорноморським флотом, одна третя якого вже практично не існує, а решта боїться зазирати на західну частину моря, що дозволяє здійснювати неоціненний для Києва експорт», — підкреслює публіцист.
Автор застерігає, що весна буде важкою, навіть якщо Україна наразі не відступає на самому фронті. Він нагадує, що найвищі військові командувачі в Європі вже не лякають, а попереджають, що «Україна програє цю війну, а росія не зупиниться». Так, за його словами, вважає колишній начальник польського штабу, генерал Раймунд Анджейчак. Нинішній очільник польської армії, генерал Вєслав Кукула каже, що путін готується до протистояння з НАТО, що є вже поширеною думкою в Альянсі. З’явилися прогнози, що загрозливим може бути вже найближче літо. «Москва бачить стратегічну нестабільність, промислову задуху і політичні шанси на перевагу своїх симпатиків на європейських та американських виборах. Найбільше, однак, непокоять слова самого путіна. Коли він учергове запевнив, що не має наміру атакувати НАТО, той дав сигнал, аби всі на Заході були готові дати відсіч нападу у будь-яку мить. Але чи будемо?» — запитує Марек Сьвєрчевський у Polityka.
Polityka/Т.А.