Бельгія, яка головує в Раді Європейського Союзу, тріумфально оголосила пакет обмежень проти Росії. Але обмеження торгівлі зрідженим газом можуть не бути таким сильним ударом для Кремля, як могло б здаватися. Про це пише видання Dziennik Gazeta Prawna.
Як читаємо, обмеження продажу російського зрідженого газу — це один із найважливіших елементів у 14-му пакеті обмежень ЄС, який 20 червня ухвалили країни ЄС. За словами очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, це позбавить Росію подальших доходів, пов’язаних з енергетикою. Після багатьох тижнів опору, який проявляли Будапешт і Берлін, зрушити справу з місця вдалося завдяки поступкам на їхню користь. Угорщина отримала запевнення, що їй не заважатимуть у планованій розбудові АЕС, у якій має свою частку Росатом. Урядові Німеччини пообіцяли обмежити нові зобов’язання для менших компаній стосовно контролю торгівлі з Росією.
Символічним переломним моментом вважається включення до санкцій ЄС природного газу, це відбулося вперше, досі цього палива в обмеженнях не враховували. Постачання його до Європи з боку Ґазпрому було обмежене передусім через дії самого Кремля. Йдеться про введення вже першого року повномасштабного вторгнення нових правил регулювання розрахунків у рублях і тимчасове припинення в односторонньому порядку постачання Ямальським газопроводом через Польщу.
Крім того, пошкоджено Nord Stream, який обслуговував більшу частину постачання. У результаті деякі країни ЄС члени доклали зусиль, щоб замінити російський газ. Вони, зокрема, отримують сировину від альтернативних постачальників, проводять інвестиції в інфраструктуру та пришвидшують розвиток відновлюваних джерел енергії.
Проте, внаслідок тиску найбільш залежних від Ґазпрому країн, ЄС зупинився на визначенні довгострокових і необов’язкових цілей щодо обмеження ролі Росії як постачальника та полегшення контрактів (стратегія REPowerEU) з іншими експортерами (платформа спільних закупівель).
Тим часом, Ґазпром надалі постачає газ до Європи двома маршрутами: з півдня через «Турецький потік», що пролягає через Туреччину та Болгарію, та через Україну. Але зросло значення постачання морем.
Н.Б.