«Немає нічого гіршого для польського національного інтересу, ніж українці, які переконані, що Захід їх покинув, зокрема передусім Польща», - говорить в інтерв’ю польському тижневику Newsweek Polska упоноважений уряду Польщі з питань відбудови України Павел Коваль.
Політик окреслює бачення польсько-українських відносин, у яких минуле не може затьмарити майбутнє. Як історик і політик, усвідомлюючи всю серйозність трагічних подій на Волині періоду Другої світової війни, він не цурається складних тем – і прямо каже: жертви мають бути вшановані, ексгумації мають бути проведені, а пам'ять про Волинську трагедію має стати частиною національної ідентичності. Але він також наголошує: політика пам'яті не може бути перешкодою для співпраці. Найважливіше сьогодні – це стратегічне партнерство та спільний фронт проти загрози з боку Росії.
10:40 01D45721.mp3 Огляд польських медіа: «Ніколи не питати росіян». «Росія глушить GPS-сигнал над Балтикою»
Коваль беззастережно підтримує вступ України до Європейського Союзу та НАТО, вказуючи на те, що це відповідає життєво важливим інтересам Польщі. Він зазначає, що рішення заблокувати цей процес у 2008 році відкрило двері для російської агресії – спочатку проти Грузії, потім Криму, а сьогодні проти всієї України.
В економічній сфері Коваль представляє конкретне бачення: Польща повинна активно брати участь у відбудові України — не лише з моральних, а й з економічних міркувань. Він стверджує, що недостатньо просто підтримувати її — ми повинні інвестувати, створювати спеціальні інструменти підтримки для польських компаній і бути присутніми у відбудові з самого початку.
Хоча розмова торкається таких делікатних тем, як вибачення за Волинь, Коваль уникає пафосу. Він зазначає, що символічні жести примирення вже були зроблені – як українським духовенством, так і політиками. Він вважає, що питання вибачень не може бути умовою відносин, а природним елементом процесу примирення. Подальше примирення вимагає не ефектних слів, а терплячої роботи: ексгумацій, досліджень, музеїв, спільної мови пам'яті.
Російське глушіння GPS над Балтійським морем: Польща визначила джерела гібридних навігаційних атак. Про це читаємо у статті Юліуша Сабака на сайті Portal Obronny.
З моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року повітряний простір і морський простір північно-східної Європи, включно з Польщею, систематично зазнають перебоїв у навігаційних сигналах. Ці перебої щомісяця впливають на тисячі літаків і суден, що призводить до затримок, перенаправлень і навіть скасування рейсів. Польща, разом з іншими країнами регіону, звинувачує Росію у навмисному застосуванні радіоелектронної війни.
Експерти з Ґдинського морського університету провели масштабне дослідження, яке підтвердило, що за атаками стоїть Російська Федерація. За допомогою тріангуляції – методу визначення джерела сигналу на основі прийому з кількох точок – було визначено два основні місця виникнення перешкод: район Балтійська та антенний комплекс Окунєво в російському ексклаві Калінінградській області.
Як пише Сабак, глушіння систем GNSS (Глобальної навігаційної супутникової системи) має дві форми: jamming і spoofing. У відповідь на кризу шість країн Балтійського регіону (включно з Польщею, Німеччиною, Фінляндією та Швецією) запустили проект R-Mode Baltic — альтернативну систему позиціонування, що базується на наземних радіомаяках. Її переваги включають стійкість до перешкод, сильніший сигнал та незалежність від супутникових систем.
У тижневику Wprost читаємо статтю під назвою «Виривання зубів санкціям». Автор – Якуб Мєльнік розглядає у ній питання неефективності санкцій ЄС проти Росії. Хоча ЄС оголошує про послідовні пакети обмежень, насправді їхні найсуворіші положення систематично послаблюються або обходяться. Однією з небагатьох країн, які намагаються протидіяти цьому, є Естонія.
Як зазначає автор, Європа любить санкції... але лише на словах. ЄС часто хвалиться своїми останніми «пакетами санкцій» проти Росії. Однак відбувається тихе усунення положень, які насправді шкодять інтересам Кремля.
Мєльнік звертає увагу на естонський бунт проти такого лицемірства ЄС. Він пише, що Таллінн відкрито погрожує накласти вето на 18-й пакет санкцій. Раніше цей інструмент використовували переважно проросійські уряди Угорщини та час від часу Словаччини. Тепер Естонія хоче продемонструвати, що вона може накласти вето на пакет не тому, що він надто суворий, а тому, що він надто поблажливий.
У статті «Повернути контроль над країною» Кацпер Кіта та редакційна команда консервативного журналу Do Rzeczy малюють картину Польщі, яка стикається з серйозною міграційною кризою, яка, на їхню думку, вийшла з-під контролю як для нинішнього, так і для попереднього урядів. Їхня головна теза? Імміграція до Польщі є хаотичною, невибірковою та з малою повагою до безпеки польських громадян. На думку авторів, Польща стає жертвою політики відкритих дверей Європейського Союзу та рішень Німеччини, які зміщують міграційні проблеми на схід.
Наводяться численні приклади жорстоких злочинів, які, на думку редакторів, нібито скоїли мігранти в Польщі та Європі. Автори також ставлять під сумнів обґрунтованість поділу мігрантів на «легальних» та «нелегальних», стверджуючи, що багато з цих «легальних» мігрантів перебувають у Польщі за вигаданих або надуманих обставин.
На порталі wyborcza.pl: «Армія призве 235 000 осіб на кваліфікацію. Міністерство національної оборони нагадує: це обов'язок». Серед тих, кого викликають до кваліфікаційних комісій, також будуть жінки та люди старше 50 років. Будь-яка особа, яка успішно пройде кваліфікацію, може бути запрошена до участі у військових навчаннях.
Приблизно 235 000 поляків отримають повістки про явку до обов'язкової військової комісії. Ці повістки надходитимуть до одержувачів, починаючи з січня наступного року, а період військової кваліфікації триватиме з 2 лютого до 30 квітня 2026 року. Мета полягає у визначенні фізичної та психічної придатності до військової служби. Кваліфікація до військової служби є обов'язковою, але не означає призову на військову службу.
Як пише портал, призовниками будуть чоловіки та визначена група жінок віком від 19 років. Після явки до районної медичної комісії ці особи пройдуть медичний огляд та співбесіду з військовим представником. Їхні дані будуть внесені до військового обліку. Кожен призовник отримає звання рядового, але не військовий квиток. Він видаватиметься лише добровольцям, які бажають вступити до армії. Добровольців, які не зацікавлені у військовій службі, буде переведено до так званого пасивного резерву.
Опрац. Тарас Андрухович