Після нещодавніх диверсій на залізниці, які польські служби пов’язують із російською діяльністю, в країні зросли страхи щодо безпеки. Нове опитування від SW Research показує, що понад 71% поляків побоюються серії подальших атак, — пише Tygodnik Powszechny.
У статті зазначається, що зараз на залізничну мережу, що налічує понад 19 тисяч кілометрів, Генеральний штаб Польщі відправляє війська територіальної оборони, які допомагатимуть у патрулюванні місцевості. Для охорони критичної інфраструктури армія відрядить по всій країні загалом 10 тисяч солдатів різних формувань. Це найбільша за останні роки операція із залученням армії, якщо не брати до уваги торішню повінь, до подолання котрої в піковий момент боролося понад 20 тисяч військових. Автор статті Марек Рубій підкреслює, що масштаб інфраструктури, яку потрібно контролювати, — тисячі мостів, десятки тисяч кілометрів трубопроводів та ліній електропередач, газосховищ і портів, перевищує можливості держави, незалежно від того, наскільки вона добре організована та керована.
У Польщі триває «м’який призов», армія закликає громадян добровільно вступати на основну військову службу. Попри обіцянки кар’єрного зростання, результати кампанії поки що скромні.
Опитування показують, що майже 40% поляків досі не знають, що оборона держави є конституційним обов’язком кожного громадянина. Уряд планував до кінця року надіслати до всіх домівок «Посібник з безпеки», розроблену брошуру з порадами на випадок війни, диверсій чи стихійних лих. Проте, як пише Tygodnik Powszechny, в кулуарах чиновники сумніваються, чи цей документ заспокоїть суспільство, а чи навпаки викличе паніку.
Політологиня Аґнешка Бриц у коментарі для видання, застерігає, що «мирна» риторика влади є виправданням для уникнення непопулярних, але необхідних рішень, зокрема, можливого повернення обов’язкової строкової служби, або запровадження обмежень для соцмереж, щоб стримати дезінформацію.
У статті також нагадують, що Конституція Польщі прямо покладає оборону країни на кожного громадянина. На тлі масштабної імміграції, торік громадянство Польщі, отримали понад 16 тисяч іноземців, але чи готові вони долучатися до захисту держави?
Більше — у виданні Tygodnik Powszechny
Як Росія грається з нами дезінформацією?
Російські кампанії впливу дедалі ефективніше проникають у польський інформаційний простір, змінюючи суспільні настрої та політику, — розповіли в інтерв’ю для Newsweek Polska автори подкасту про дезінформацію Адам Соколовський та Роберт Ковальчик. За даними Res Futura Data House, після недавньої диверсії на залізниці в інтернет-коментарях почали переважати припущення про «українські саботажі», хоча факти цього не підтверджують. На думку Соколовського, це свідчить про довгостроковий успіх російських інформаційних операцій.
Дії спрямовані не лише проти українців і України, а на послаблення відчуття єдності у Європі. Експерти попереджають, що хоча поляки загалом підтримують членство в ЄС, воно тримається переважно на економічних вигодах. Проросійські наративи намагаються послабити цінності спільності й безпеки. Адам Соколовський та Роберт Ковальчик застерігають, якщо уявлення про сенс ЄС похитнеться, поодинокі гасла радикальних політиків можуть стати частиною реальної політики.
Попри загрози, на погляд фахівців з протидії дезінформації, державні інституції не демонструють сталої відповіді на загрози. А без системної профілактики ворожій діяльності, фальшиві наративи проникатимуть в політичний мейнстрим, формуючи рішення, що відповідають інтересам Кремля, а не Польщі.
Newsweek Polska
Запропонований Дональдом Трампом «мирний план» для врегулювання воєнного конфлікту між Росією і Україною не лише спрямований насамперед на «геополітичну гру» США з Росією та Китаєм, а не на захист України, він підриває довіру до США та послаблює Європу, — зазначив у інтерв’ю для газети Wyborcza польський генерал Боґуслав Пацек.
Генерал зауважив, що переговори європейських лідерів у Женеві частково пом’якшили наслідки цього плану для України, проте, загроза з боку Росії та непередбачувана поведінка США зберігаються. Путін отримав сигнал, що може вимагати подальших поступок. Не виключено, що він може висунути нові вимоги, зокрема, щодо країн Балтії та інших держав-сусідів Росії. І хоча США наразі заперечують такі поступки, генерал Боґуслав Пацек переконаний, що питання на майбутнє залишається відкритим.
За словами військового, НАТО наразі зберігає міцність, і у разі загрози для Балтії чи Польщі союз обов’язково відреагує. Переговорні позиції Зеленського і України послаблюють нещодавні гучні корупційні скандали.
Більше — читайте у газеті Wyborcza
Будинки надруковані на 3D принтерах
Будинок, зведений за один день, без будівельної бригади і з мінімальною шкодою для довкілля, — такі пропозиції до сектору будівництва від прихильників 3D-друку. Технологія мала стати відповіддю на житлову кризу, на тлі прогнозу ООН про можливий дефіцит квартир до 2030 року, й одночасно екологічним проривом. Однак на практиці ідея стикається з низкою труднощів, що уповільнюють її масове впровадження.
Серед найгучніших прихильників цієї технології — компанія ICON зі США, яка вже сім років «друкує будинки» в Америці та Мексиці. Її співзасновник Джейсон Баллард заявляв, що будівництво майже не змінилося з часів Середньовіччя, а подолати глобальну нестачу житла можна лише «радикальними та сміливими діями». Обіцянки були вражаючими, адже окрім швидкого будівництва з мінімальним залученням фахівці, вартість такого житла прогнозується на 50–70% нижчою. Водночас можливості друку відкривають майже повну свободу форм фасадів.
Частково захоплення технологією пояснюється її екологічним ефектом. Будівельна галузь відповідає майже за 40% глобальних викидів CO₂, значна частина яких пов’язана з виробництвом цементу. 3D-друк дозволяє різко зменшити кількість відходів та точніше використовувати матеріали, що у великих масштабах справді скорочує вуглецевий слід. У 2019 році ICON та організація New Story оголосили про будівництво 50 будинків у мексиканському Табаско для сімей, які живуть у бідності. Перші два будинки надрукували менш ніж за добу, але незабаром виявилося, що стіни — лише частина роботи. Дах, вікна, двері й комунікації все одно потребують традиційних методів прокладання та часу. Проєкт розтягнувся на місяці, і замість 50 надрукували лише 10 будинків. Решту збудували звичайним способом через повені, перебої з електрикою та пандемію. Ціна на 3D-друковане житло виявилася типовою для традиційного ринку. 3D-друковане будівництво поступово доходить і до Європи, хоча тут здебільшого обмежуються експериментальними об’єктами.
Newsweek
Х.С.