Польські медики тренуються в умовах, наближених до бойових дій
Польські медіа пишуть про інтенсивну підготовку медичного персоналу до роботи в умовах війни та масових катастроф. Як повідомляє Newsweek Polska, лікарів, медсестер і парамедиків навчають діяти в умовах, максимально наближених до бойових, зокрема, у підвалах, при сильному шумі і задимленні, а також без електрики та спеціалізованого обладнання.
Навчальні простори, створені зокрема у Військовому клінічному шпиталі в Любліні, відтворюють реалії фронту й масштабних дорожньо-транспортних аварій. Їхнє облаштування базується на досвіді парамедиків, які працювали під час воєн в Україні, Іраку та Афганістані. Мета таких тренувань, не лише відпрацювання медичних процедур, а й перевірка психологічної стійкості персоналу.
Професор Роберт Ґалензовський з Варшавського медичного університету наголошує, що в Україні значно ускладнюють роботу медиків і евакуацію поранених тактика «подвійних ударів», коли повторний обстріл спрямований уже на рятувальників.
За його словами, ПТСР є невід’ємною частиною роботи медиків у зоні бойових дій. Тому система охорони здоров’я має включати команди психологів і психотерапевтів для підтримки як персоналу, так і пацієнтів, ветеранів і цивільних.
Про бойову медицину пишуть і в контексті освіти. У Сілезькому медичному університеті тактична медицина викладається в межах післядипломної підготовки, зокрема у співпраці з військовим підрозділом «Командос». Учасників навчають як діяти у ситуаціях, коли евакуація неможлива протягом багатьох днів, як це було, наприклад, під час оборони на заводі «Азовсталь» у 2022 році.
Міністерство охорони здоров’я Польщі також працює над реформою медичної освіти. Планується, що всі студенти-медики проходитимуть підготовку з тактичної медицини та роботи з бойовими травмами. Експерти визнають, що однією з ключових проблем залишається недостатня координація між цивільною та військовою системами охорони здоров’я.
Польська преса підкреслює: хоча війни в Польщі немає, досвід України доводить, що система охорони здоров’я має бути готовою до найгірших сценаріїв, як у разі збройного конфлікту, так і масштабних катастроф у мирний час.
Newsweek Polska
США: вагітні жінки відмовляються від медичної допомоги через страх перед міграційною службою
У Сполучених Штатах, зокрема в місті Міннеаполіс і штаті Міннесота, дедалі більше вагітних жінок перестають відвідувати допологові огляди через страх перед рейдами Служби імміграції та митного контролю. Медики попереджають, що це створює серйозні ризики для здоров’я жінок і ненароджених дітей, — пише видання Wysokie Obcasy.
Ситуація загострилася після того, як у грудні минулого року адміністрація Дональда Трампа направила до Міннесоти федеральних агентів. Деякі жінки через страх контакту з агентами вирішують народжувати вдома без належного медичного нагляду. Лікарі намагаються пристосуватися до ситуації, пропонуючи домашні візити або надсилаючи ліки поштою, однак визнають, що це неможливо реалізувати в широкому масштабі. Окрім цього, акушерки повідомляють про проблеми з харчуванням вагітних і зростання симптомів депресії, спричинених постійним стресом.
Wysokie Obcasy
Поляки масово повертаються з Німеччини до Польщі
Поляки дедалі частіше ухвалюють рішення про повернення з Німеччини до Польщі, — інформує Business Insider Polska.
За даними німецьких міграційних звітів, уперше від моменту вступу Польщі до ЄС міграційне сальдо між двома країнами стало від’ємним, з Німеччини виїжджає більше поляків, ніж туди приїжджає. Однією з головних причин повернення є зменшення різниці в заробітках. Польські мігранти зазначають, що після оплати оренди житла та комунальних послуг у Німеччині їм дедалі частіше не вдається заощаджувати. Водночас рівень оплати праці в Польщі зріс і в окремих галузях майже зрівнявся з німецьким.
Аналітики також фіксують зростання повернень поляків із Нідерландів.
Експерти зазначають, що фінансові чинники більше не є єдиним мотивом для міграційних рішень. Все частіше ключову роль відіграють сімейні, соціальні та довгострокові життєві плани.
Business Insider Polska
Альтернатива пологам у відділеннях невідкладної допомоги
У Польщі за перші чотири тижні цього року закрили 18 пологових відділень. Через це постає питання, де ж тепер народжуватимуть жінки, якщо не встигнуть потрапити до спеціалізованого відділення?
Як пише Rzeczpospolita, уряд запропонував «кімнати народження» як тимчасову альтернативу. Такі відділи можуть бути створені у лікарнях, які не мають гінекологічно-пологового відділення, але мають відділення невідкладної допомоги, і відстань до найближчої пологової лікарні перевищує 25 км. У «кімнаті народження» має чергувати акушерка цілодобово, щоб забезпечити безпеку вагітних пацієнток.
Проте реальне впровадження цієї ініціативи поки що затримується: Національний фонд охорони здоров’я ще не визначився з фінансуванням, а лікарні поки не поспішають подавати заявки на створення таких відділів. Також необхідна позитивна оцінка обласних консультантів із гінекології та акушерства.
За прогнозами, «кімнати народження» можуть запрацювати не раніше ніж через півроку. До того часу частина жінок змушена буде народжувати у відділеннях невідкладної допомоги.
Rzeczpospolita
Рекордне зростання кількості іноземців на ринку праці у Польщі
Кількість іноземців, котрі легально працюють у Польщі, досягла рекордного рівня (1,29 млн. осіб), що на 8% більше, ніж торік, — повідомляє «Rzeczpospolita». Найбільшу групу становлять українці, але дедалі більше на польський ринок праці приходять люди з країн поза Європою.
У 2025 році до Польщі прибуло 96 тисяч нових працівників з-за кордону, попри зростання рівня безробіття на 0,6%. Найбільше іноземців працює у секторах із нестачею кадрів: транспорт, логістика, гастрономія та харчова промисловість. Також у секторі сучасних бізнес-послуг іноземці становили близько 20% персоналу.
Розроблено список із 329 дефіцитних професій, для яких передбачено спрощену легалізацію працевлаштування та перебування в Польщі, серед них і лікарі. Це має покращити доступність медичних послуг.
Особливо швидко зростає кількість працівників із Непалу, у 2025 році їхня кількість збільшилася на 37%. Крім українців, серед найчисельніших іноземців у Польщі — білоруси, грузини, індуси та колумбійці.
За словами експертів, без іноземних працівників багато галузей, зокрема переробка м’яса та риби, не змогли б функціонувати.
Rzeczpospolita
Студентка розробила програму для спілкування з глухими
Студентка Інституту інформатики Опольської політехніки, Маґдалена Махацька, у рамках дипломної роботи створила систему розпізнавання польської мови жестів. Інноваційний інструмент використовує алгоритми штучного інтелекту та дозволяє аналізувати жести в реальному часі, — пише портал wPolityce.pl.
За словами авторки, технологія покликана підтримувати людей з інвалідністю: у Польщі, за оцінками, проживає близько 100 тисяч глухих. Після додаткового навчання моделей і розвитку системи її можна буде використовувати, наприклад, у державних установах, де обслуговування нечуючих досі залишається складним.
Розробка вимагала створення бази даних із жестів польської мови, і університет підтвердив, що система вже протестована та працює коректно.
wPolityce.pl
Варшава стає дедалі недоступнішою для одинаків
Згідно з європейським рейтингом доступності житла для оренди, підготовленим The Economist, Варшава входить до міст, де людям, що живуть на одну зарплату, найважче самостійно орендувати квартиру, — пише Wyborcza. Автори рейтингу використовували так званий «індекс Керрі Бредшоу» — показник, який порівнює середню орендну плату за однокімнатну квартиру з доходами мешканців.
У столиці Польщі індекс становить 0,8, що означає, що середньостатистичний одинак не може дозволити собі оренду квартири, не перевищуючи безпечного порогу витрат (30% доходу). Щоб комфортно орендувати житло, мешканець Варшави мав би заробляти 33,6 тисяч євро на рік (понад 140 тисяч злотих), тоді як середня зарплата в місті на 5,3 тисяч євро нижча.
Легше з одноосібною орендою справляються жителі Берліна, Відня, Гельсінкі, Бонна та інших західноєвропейських міст, де індекс перевищує 1. Найгірше з доступністю житла ситуація в Тбілісі, Празі, Белграді та Будапешті.
Зростання цін на оренду та житло в поєднанні зі слабким зростанням доходів особливо вдаряє по молодих одинаках на початку кар’єри. Подібні висновки робить і нещодавній звіт ESPON. У Центрально-Східній Європі доступність житла за останнє десятиліття суттєво погіршилася, а частка сімей із надмірними витратами на житло продовжує зростати.
Wyborcza