У Польщі не вщухають суперечки навколо програми SAFE, яка передбачає можливість отримання довгострокових кредитів від ЄС для модернізації армії та закупівлі озброєнь, зокрема вироблених у Європі. У вихідні перед Президентським палацом у Варшаві пройшли акції протесту проти вета президента Кароля Навроцького на закон, який дозволяв би країні скористатися цією програмою.
На думку автора Newsweek Polska Анджея Станкевича, відмова президента Польщі може бути пов’язана з двома чинниками: небажанням підтримувати закупівлю європейської зброї та політичним дистанціюванням від Брюсселя.
У матеріалі зазначається, що президент, який раніше був пов’язаний із середовищами польських націоналістів, з молодих років демонстрував критичне ставлення до європейської інтеграції. У студентські роки він співпрацював із політичними колами, близькими до партії «Самооборона Республіки Польща». Перед референдумом 2003 року ця політична сила виступала проти вступу Польщі до Європейського Союзу.
Вето президента на закон про участь у програмі SAFE автор трактує як сигнал небажання поглиблювати довгострокові фінансові зобов’язання Польщі перед Європейським Союзом. На його думку, для політиків, які скептично ставляться до інтеграції, подібні рішення можуть залишати більше політичного простору для можливого перегляду відносин з ЄС у майбутньому.
Newsweek Polska
Уламки невідомого об’єкта на Люблінщині
У Люблінському воєводстві на сході Польщі місцевий житель знайшов металеві уламки невідомого об’єкта, — пише портал wPolityce.pl з посиланням на Польське агентство преси (PAP). Інцидент стався у гміні Вирики. За словами речниці повітової поліції у Володаві Божени Шиманської, близько 9-ї ранку до правоохоронців звернувся 70-річний чоловік, який працював у лісі на своїй ділянці.
Під час робіт він помітив зламане дерево, а неподалік — металеві уламки поки що не ідентифікованого об’єкта. На місце прибули сапери поліції та військова жандармерія, які перевіряють знахідку. Не виключають, що це уламки російського дрона.
wPolityce.pl
Молодіжні соціотерапевтичні центри у Польщі допомагають підліткам із кризами
Молодіжні соціотерапевтичні центри у Польщі стають шансом для підлітків, які через поведінкові проблеми, сімейні труднощі або психічні кризи не можуть функціонувати у звичайній шкільній системі. На сьогодні в країні працює 86 таких закладів, призначених для учнів приблизно від 11 до 19 років, а іноді й до 24 років.
Як пише Newsweek Polska, до центрів найчастіше потрапляють діти за ініціативою батьків і на підставі рішення про потребу спеціальної освіти через ризик соціальної дезадаптації. Іноді такий варіант пропонують шкільні педагоги або куратори.
Директорка одного з центрів у Варшаві Марта Подґурська наголошує, що ці центри не є закритими чи виправними установами.
«Молодь приходить сюди добровільно, сподіваючись знайти безпечне місце і реальну підтримку. Без згоди та мотивації учня цей процес не матиме успіху», — пояснила вона.
Центри працюють як звичайні школи, але з іншим підходом до навчання. Класи значно менші — максимум 16 учнів, а зазвичай 10–12. Для кожного підлітка створюється індивідуальна освітньо-терапевтична програма. Учні мають постійний доступ до психолога, педагога, терапевта та консультанта з кар’єри, а також проходять щотижневі заняття із соціотерапії.
Соціотерапія, за словами спеціалістів, не є психотерапією у класичному розумінні. Вона спрямована на розвиток соціальних навичок: вміння будувати стосунки, розпізнавати соціальні норми, працювати з емоціями та краще розуміти себе. Заняття проходять у групах, де підлітки можуть говорити про власний досвід і вчитися взаємодії.
Подібні заклади також допомагають підліткам із депресією або досвідом насильства. У деяких центрах діють також інтернати. Окрім навчання, там створюють середовище підтримки, кожен учень має індивідуального наставника, який підтримує контакт із родиною та допомагає у складних ситуаціях. У школах навіть облаштовують так звані «тихі кімнати», де підлітки можуть «перебути» кризовий момент або напад тривоги під наглядом дорослого.
Newsweek Polska
Жорстка економія заради приватної пенсії стає популярною у Польщі
У Польщі дедалі більше молодих людей цікавляться ідеєю раннього виходу на пенсію. Йдеться про міжнародний рух FIRE (Financial Independence, Retire Early — фінансова незалежність і дострокова пенсія), який базується на жорсткому заощадженні, інвестуванні та радикальному контролі витрат. Прихильники цього підходу прагнуть накопичити достатній капітал ще до 40–45 років, щоб у подальшому жити з інвестицій і не залежати від традиційної роботи, — Newsweek Polska.
Як розповіла виданню 30-річна аналітикиня даних із Кракова Йоанна, вона вже заощадила близько пів мільйона злотих. Вона намагається обмежувати щомісячні витрати до 3–4 тисяч злотих і відкладає понад 60% зарплати, а також інвестує частину коштів у пенсійні рахунки і біржові фонди.
Водночас експерти застерігають, що прагнення якнайшвидше досягти фінансової незалежності може супроводжуватися новими викликами, зокрема відчуттям самотності або пошуком нової життєвої мети після завершення кар’єри.
Newsweek Polska
У Лос-Анджелесі вручили «Оскари»
У Голлівуді відбулася 98-ма церемонія вручення кінопремії «Оскар». Найкращим фільмом року стала американська епічна чорна комедія з елементами трилера «Одна битва за іншою» Пола Томаса Андерсона. Стрічка була номінована у 13 категоріях і у підсумку отримала 6 перемог, не лише головну нагороду вечора, а й приз за режисуру, адаптований сценарій, монтаж і кастинг, а Шон Пенн отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану. Це третя статуетка від Американської кіноакадемії для актора. Втім, церемонію Пенн пропустив, за інсайдерською інформацією The New York Times, заради поїздки в Україну.
На 98‑й церемонії вручення премії «Оскар» польська присутність була помітною не лише серед номінантів, а й у команді стрічок. Художниця по костюмах Малґожата Тужанська була номінована за роботу над стрічкою «Гамнет», яка стала її найгучнішим міжнародним проєктом. У категорії короткометражної анімації помітним був польсько‑канадський режисер і аніматор Мацєк Щербовський, чия робота «Дівчина, що плакала перлами» у співавторстві з Кріcом Левісом здобула статуетку, що стало однією з головних перемог польських митців на цьогорічних преміях.
Кращим міжнародним повнометражним фільмом став норвезький фільм «Сентиментальна цінність» режисера Йоакіма Трієра. Музику до стрічки написала польська піаністка Ганя Рані.
Wyborcza.pl
Не лише нафта… Через конфлікт на Близькому Сході різко подорожчає шафран
Ескалація конфлікту на Близькому Сході вплинула не лише на здорожчання нафти, а заразом цін на енергоносії, вартості більшості продуктів, зокрема шафрану, — пише Tygodnik Powszechny.
Іран забезпечує приблизно три чверті світового виробництва шафрану, тому будь-які політичні або економічні потрясіння в регіоні можуть одразу позначитися на його доступності та ціні. Шафран отримують із рилець квітів крокусу, і його виробництво залишається майже таким самим, як у давнину, квіти збирають вручну і дуже швидко, протягом короткого періоду цвітіння. Для отримання невеликої кількості спеції потрібно обробити сотні тисяч квітів, що й робить її такою дорогою.
Автор зазначає, що для багатьох кухонь — зокрема близькосхідної, азійської чи іспанської — подорожчання шафрану може стати відчутною проблемою. У ресторанах та домашній кухні його нерідко замінюють куркумою, яка надає стравам подібного жовтого кольору, але має значно слабший і інший смак.
Втім, на думку автора, на тлі воєн і глобальних криз такі кулінарні наслідки залишаються другорядними — адже для багатьох людей значно важливішими є базові потреби, ніж питання дорогих спецій.
Tygodnik Powszechny
Підготувала Христина Срібняк