Заглядаємо на сторінки тижневика Newsweek, який пише про останню ідею президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського Ордена Білого орла. Автор статті Якуб Маймурек відзначає, що ідея польського очільника насправді не стосується президента України. Це — внутрішня гра. За словами автора статті, факт вшанування «героїв УПА» є безвідповідальним та обурливим. Але позбавлення Володимира Зеленського Ордена Білого орла нічого не виправить у відносинах з Україною, а також не принесе ніяких здобутків для польської історичної політики. Однак, як читаємо, радше не про це йдеться президентові Каролю Навроцькому.
«Те, що українську військову частину назвали на честь героїв УПА, безсумнівно, є обурливим. Також це має фатальний вплив на польсько-українські відносини та підживлює російську пропаганду, — як відзначає дописувач, тут важко не погодитися з президентом Навроцьким. Але можна сумніватися, що позбавлення українського президента найвищої польської державної нагороди і справді вплине на історичну політику цієї країни та свідомість українського суспільства у напрямку, якого ми бажаємо. Важко повірити, що президент Навроцький, який багато років займався історичною політикою як працівник і голова Інституту національної пам’яті, не усвідомлював собі цього. Але ж в ініціативі з орденом йдеться не так про Україну, як про польську внутрішню політику», — наголошує Якуб Маймурек у тижневику Newsweek.
«Країна НАТО готується до найгіршого. Планує мобілізувати 180 тисяч громадян» — це стаття на порталі forsal.pl. Як читаємо, йдеться про Данію. Ця країна готує реформу армії. 180 тисяч резервістів готові до негайного призову, планується обов’язкова військова служба для жінок. На основі конфіденційних документів можна зробити висновок, що уряд у Копенгаґені, замість утримувати дорогу та численну професійну армію в мирний час, відмовляється від дотеперішньої моделі оборони й повертається до стратегії часів холодної війни. Військові планувальники хочуть, щоб у разі війни зброю взяла у руки майже одна п’ята громадян призовного віку. Про це пише журналіст Якуб Лясковський, який спеціалізується на питаннях безпеки та оборони.
Військові експерти зазначають, що модель на основі масової мобілізації явно нагадує стратегію часів холодної війни, коли Данія створювала потужні резерви на випадок можливої агресії з боку Совєтського Союзу.
Видання forsal.pl також нагадує про багатомільярдну допомогу Данії Україні. Паралельно з розбудовою внутрішнього оборонного потенціалу Данія послідовно підтримує позицію одного з ключових військових партнерів України. У лютому 2026 року у Копенгаґені оголосили про черговий пакет військової допомоги для Києва на суму 541 мільйон доларів. Загальна вартість данської військової підтримки України лише цього року вже наблизилася до астрономічної суми в 2 мільярди доларів.
Оборонне відомство Данії уточнює — найновіший пакет фінансують, зокрема, завдяки продажу винищувачів F-16. Якщо врахувати розмір данської економіки, Данія належить до країн, які найбільш активно допомагають в озброєнні української армії, поєднуючи модернізацію власних структур з активними діями задля безпеки східного флангу НАТО.
Портал niezalezna.pl повідомляє, що на сході Білорусі виявлено стратегічне сховище російської зброї. Білоруські опозиційні організації виявили базу балістичних ракет «Орєшнік» — це колишня авіабаза поблизу міста Кричев на сході Білорусі. Автор допису Міхал Дзєржак посилається на український вебсайт «Мілітарний».
Як повідомляють білоруські опозиційні джерела, компоненти системи «Орєшнік» мали транспортувати між 20 та 29 грудня 2025 року з полігона Капустін Яр в Астраханській області Росії до станції в місті Кричев у Білорусі. За повідомленням, поїзд складався із 54 вагонів, якими перевозили особовий склад та військову техніку, включно із матеріалами, що в документації позначені як вибухові речовини.
Вантаж доставлено залізницею на військовий аеродром Кричев-6. Від грудня 2025 року до середини травня цього року більше таких транспортів не було. Невідомо, чи доставлено до Білорусі пускові установки та ракети, чи лише допоміжне обладнання, яке використовують при обслуговуванні ракетної системи.
Білоруська влада поередила про плани розмістити російські балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік» на своїй території у вересні 2025 року. У грудні авторитарний білоруський лідер Олександр Лукашенко оголосив, що система «Орєшнік» розпочала бойове чергування на території країни у відповідь на «сучасні загрози в регіоні».
Католицьке видання Tygodnik Powszechny помістило статтю Марціна Кендзєрського «Мільярди без рефлексії». Як читаємо, у Польщі полюбляють суперечки за масштабні програми і пов’язане з ними фінансування, проте, коли справа доходить до розподілу цих коштів, зацікавлення раптом зникає. Отже, немає певності, чи потужні гроші з Європейського Союзу інвестують розумно.
Автор відзначає, що дискусії навколо багатомільярдних програм — євросоюзної ініціативи стосовно переозброєння SAFE, Краєвого плану відбудови та інших фінансових проєктів ЄС, зокрема тих, що стосуються охорони здоров’я, антиковідних щитів у період пандемії — показують одну з найбільших слабкостей державної політики.
Видання наводить промовистий приклад: для багатьох країн регіону Польща є зразком використання коштів ЄС. Проте оцінка витрат структурних фондів здебільшого обмежується тим, чи правильно вони витрачені. Мало хто запитує про оправданість конкретного призначення. Воєводства і ґмінні управи вкладали кошти, передусім, у інфраструктуру, як пише автор — «будували і заливали бетон». Небагато хто запитував про ціну її утримання, і сьогодні керівництва деяких міст змагаються з цими витратами. Уже 2015 року звіт Верховної палати контролю показав, що побудовані за євросоюзні гроші зали культурно-спортивного призначення в таких містах, як Ченстохова, Бєльсько-Бяла, Ґдиня та Зелена Гора утримувати набагато дорожче, ніж передбачалося, і доплачують за це самоврядування. Це було видання Tygodnik Powszechny.
Н.Б.