Європейський Союз планує змінити правила надання тимчасового захисту громадянам України. Відтепер отримати цей статус зможуть лише ті українці, які матимуть офіційне підтвердження від української влади про те, що вони не підлягають мобілізації. Нові вимоги стосуватимуться як чоловіків, так і жінок, — повідомляє «Rzeczpospolita».
За інформацією видання, Єврокомісія має представити зміни до Директиви про тимчасовий захист уже в липні. Польща підтримує ці нововведення. Водночас вони не поширюватимуться на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах ЄС, а лише на тих, хто звертатиметься за ним після набуття чинності нових правил. Очікується, що вони запрацюють у березні 2027 року.
Як зазначає заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик, зміни стали відповіддю на звернення самої України, яка прагне посилити мобілізацію та обмежити виїзд осіб, потрібних для оборони країни. За даними Eurostat, тимчасовим захистом у ЄС користуються 4,3 млн українців, із них близько 960 тисяч перебувають у Польщі. У країні також проживає понад 218 тисяч українських чоловіків віком від 18 до 65 років зі статусом UKR.
Окрім цього, «Rzeczpospolita» повідомляє, що Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі завершує підготовку змін до закону про громадянство. Серед запропонованих нововведень — збільшення мінімального терміну проживання до восьми років, обов'язковий іспит з польської мови на рівні B2 та знання історії й конституційного устрою країни. Також планується запровадити «декларацію лояльності», яка, за задумом уряду, має стати підставою для позбавлення громадянства осіб, що діятимуть проти безпеки чи інтересів Польщі. Водночас представники української громади вже висловили сумніви щодо конституційності такого механізму.
Rzeczpospolita
Філософ Джейсон Стенлі назвав головну загрозу американській демократії
Віцепрезидент США Джей Ді Венс становить більшу загрозу для американської демократії, ніж президент Дональд Трамп, — вважає американський філософ Джейсон Стенлі. Польська «Gazeta Wyborcza» з посиланням на інтерв’ю Стенлі для швейцарського видання «Tages-Anzeiger», пише, що Венс діє більш послідовно й усвідомлено, на відміну від хаотичності, яку часто демонструє адміністрація Трампа.
Філософ, який у березні 2025 року залишив США через політику Дональда Трампа, пояснив, що вирішальним чинником стали атаки адміністрації на університети, свободу викладання та наукових досліджень. За його словами, авторитарні режими насамперед тиснуть на викладачів, науковців і журналістів, адже саме вони поширюють знання та контролюють владу.
На думку Стенлі, сучасні автократи переписують історію, створюючи міф про «золоте минуле», яке нібито було зруйноване мігрантами, меншинами чи розширенням прав жінок. Такий підхід, за його словами, дозволяє перекласти відповідальність за економічні й соціальні проблеми на окремі групи населення та відвернути увагу від реальних центрів впливу.
Філософ стверджує, що справжня влада у США сьогодні зосереджена не в руках іммігрантів, а великих технологічних корпорацій та мільярдерів, зокрема Ілона Маска й Пітера Тіля. Саме вони, — вважає Стенлі, отримують найбільшу вигоду від нинішньої політичної моделі, тоді як суспільне невдоволення спрямовується проти мігрантів і меншин.
Він також критикує спроби перегляду американської історії, зокрема применшення ролі рабства та історії афроамериканців у формуванні країни. За словами Стенлі, у школах дедалі активніше формується націоналістичне бачення минулого, яке перетворює засновників США на бездоганних героїв і не залишає місця для критичного осмислення історії.
Gazeta Wyborcza
Медична система Польщі на межі колапсу
Попри стрімке зростання державних витрат на охорону здоров’я, доступність медичної допомоги в Польщі не покращується. Пацієнти дедалі довше чекають на прийом до спеціалістів, обстеження МРТ чи колоноскопію. На це звертає увагу Патрик Словік у статті для Tygodnik Powszechny.
Автор зазначає, що збільшення фінансування саме по собі не розв’язало системних проблем. Пацієнти нерідко змушені місяцями чекати на безкоштовний прийом, тоді як до того самого лікаря в тій самій клініці можна потрапити за кілька днів, якщо оплатити приватний візит.
На думку Словіка, політичний імпульс до масштабної реформи з’явився після дискусії навколо варшавської Південної лікарні. Цей випадок, пише він, продемонстрував, що йдеться не про окремі помилки, а про системні дисфункції, які потребують глибоких змін.
Серед ключових проблем автор називає нестачу лікарів окремих спеціальностей. Попри спроби Міністерства охорони здоров’я заохотити молодих медиків обирати дефіцитні напрями, ситуація майже не змінилася. Зокрема, у гематології й надалі бракує фахівців, а кількість нових лікарів-клінічних онкологів, хоча й зросла на 45% порівняно з 2022 роком, усе ще становить лише близько половини від реальної потреби.
Словік також виступає за реструктуризацію лікарняної мережі, кращий розподіл медичних кадрів, передачу частини обов’язків іншим медичним працівникам та запровадження більшої прозорості в оплаті праці лікарів. На його переконання, без комплексної реформи польська система охорони здоров’я ризикує стати фінансово й організаційно нежиттєздатною.
Tygodnik Powszechny
Популярність медсестринської освіти в Польщі стрімко зростає
Популярність медсестринської освіти в Польщі стрімко зростає, однак дедалі більше студентів обирають цей фах не заради роботи в лікарнях, а для кар’єри в естетичній медицині, пише «Gazeta Wyborcza», аналізуючи нові тенденції на ринку праці.
За даними видання, медсестринство вже кілька років входить до шістки найпопулярніших спеціальностей, щороку залучаючи понад 22 тисячі абітурієнтів. Однією з причин є високий попит на фахівців у сфері естетичної медицини, хоча чинне законодавство дозволяє самостійно проводити ін'єкційні процедури, зокрема ботокс, лише лікарям і стоматологам.
Попри це, частина студентів вступає на медсестринство саме з розрахунком працювати в індустрії краси. Представники професії наполягають, що мають достатні навички для таких процедур, однак Міністерство охорони здоров’я відмовляється розширювати їхні повноваження. Водночас, зазначає Wyborcza, ринок естетичної медицини в Польщі продовжує швидко зростати: за останні п’ять років такими послугами скористалися близько 4 мільйонів поляків.
Gazeta Wyborcza
Економічне зростання Польщі не гарантує подолання бідності населення
Попри економічне зростання останніх років, проблема бідності в Польщі залишається поза увагою політиків, а країна втрачає шанс системно її подолати. Про це пише Марек Рабій на сторінках видання «Tygodnik Powszechny», аналізуючи нові дані про рівень бідності та недоліки соціальної політики.
Автор звертає увагу, що, за даними Головного статистичного управління Польщі, у 2025 році крайня бідність загрожувала 5,3% населення країни — це приблизно стільки ж людей, скільки мешкає у Варшаві. Водночас політики, зазначає Рабій, сприймають проблему лише через призму статистики: якщо показник не зростає різко, тема зникає з порядку денного, поступаючись масштабним інфраструктурним проєктам та економічним обіцянкам.
На думку автора, експерти роками закликають до простих змін, які могли б покращити становище найбідніших родин. Насамперед ідеться про перегляд механізму індексації порогів соціальної допомоги. Зараз вони оновлюються лише раз на три роки, хоча уряд має право робити це щороку. Наразі право на державну допомогу мають особи з доходом не більше 1010 злотих на місяць.
Рабій також звертає увагу на відмінності у підходах до вимірювання бідності. Польська статистика ґрунтується переважно на вартості мінімального набору товарів і послуг, необхідних для базового існування. Натомість методологія Євростату враховує ширший спектр факторів — рівень доходів, житлові умови, доступ до транспорту та інші ознаки матеріальної депривації, які впливають на можливості людини вести повноцінне життя.
На переконання автора, без реформування системи соціальної допомоги та більшої уваги до проблеми соціального виключення Польща ризикує втратити найсприятливіший момент для боротьби з бідністю.
Tygodnik Powszechny
На ринку зростає пропозиція нових квартир, але попит слабшає
На найбільших ринках житла Польщі пропозиція нових квартир зростає швидше, ніж попит. У червні девелопери виставили на продаж майже 5,8 тис. нових квартир, тоді як продали лише 3,7 тис. Про це повідомляє «Rzeczpospolita» з посиланням на барометр порталу Tabelaofert.
Загалом наприкінці червня покупцям були доступні майже 69,7 тис. нових квартир, з яких 17,5 тис. вже готові до заселення. Найбільший вибір готового житла мають покупці в Лодзі та Катовицях. Експерти зазначають, що через високу пропозицію ціни загалом стабілізувалися і середня вартість квадратного метра на семи найбільших ринках становить 16 078 злотих. Девелоперам дедалі частіше доводиться конкурувати за клієнтів за допомогою індивідуальних знижок, акцій і вигідніших умов купівлі.
Rzeczpospolita
Візові обмеження значно зменшили потік іноземних студентів до Польщі
Кількість іноземних студентів у Польщі вперше за багато років почала скорочуватися. За попередніми даними, у минулому навчальному році в польських вишах навчалося менш як 98 тисяч іноземців, тоді як роком раніше їх було 108,6 тисячі. Найбільше скоротилася кількість нових вступників із-за кордону, — пише «Gazeta Wyborcza».
Видання зазначає, що найбільший спад зафіксовано серед абітурієнтів з Азії, тоді як найчисельнішими іноземними студентами, як і раніше, залишаються громадяни України та Білорусі. На думку ректорів, причиною стали посилення візових правил, нові вимоги до вступу та адміністративний хаос, який супроводжував дві останні вступні кампанії після візового скандалу.
Представники університетів наголошують, що через це Польща втрачає не лише студентів, а й кошти для економіки та репутацію країни на міжнародному освітньому ринку. Водночас Міністерство науки заявляє, що до 2035 року планує збільшити частку іноземних студентів у польських університетах до 15%.
Польща увійшла до трійки європейських країн із найвищим рівнем кліматичної дезінформації в медіа. Найчастіше неправдиві або маніпулятивні твердження стосуються відновлюваної енергетики, кліматичної політики ЄС та ролі вугілля. Про це пише «Rzeczpospolita», посилаючись на дослідження організацій QuotaClimat, Data For Good і Science Feedback.
Автори проаналізували теле- й радіоефір у Польщі, Франції, Іспанії та Бразилії. Польща посіла третє місце за кількістю випадків кліматичної дезінформації. Згідно зі звітом, найбільше неправдивих наративів поширювали політики, однак помітну роль у цьому відігравали й журналісти. У частині польських медіа дослідники фіксували понад один випадок кліматичної дезінформації на кожні дві години мовлення.
Серед найпоширеніших тез — твердження, що кліматична політика ЄС шкодить польській економіці, енергетичний перехід є «німецькою стратегією», а вугілля залишається «польським золотом» і гарантією енергетичної безпеки.
У звіті також наголошується, що хвилі дезінформації збігалися з важливими політичними подіями, зокрема обговоренням кліматичної політики ЄС та енергетичних реформ. Дослідники вважають, що дедалі більший вплив на поширення таких наративів має Росія, яка використовує кампанії проти «зеленого курсу» ЄС, щоб послабити підтримку енергетичної трансформації та зберегти залежність Європи від викопного палива.
Rzeczpospolita
Підготувала Христина Срібняк